Особливості увічнення пам’яті жертв нацистського терору на Харківщині у воєнний і повоєнний час

Віталій Яковлєв

doi:10.31110/consensus/2024-01/146-163

Віталій Яковлєв Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-7207-0097

DOI: https://doi.org/10.31110/consensus/2024-01/146-163

Ключові слова: Друга світова війна, нацистська окупація, Харківщина, жертви нацистського терору, комеморація, пам’ятники

Анотація

Мета роботи. У статті комплексно досліджено комеморативні практики та пам’яткотворча діяльність, пов’язані з увічненням пам’яті жертв нацистського терору на території Харківської області. У роботі визначено особливості вшанування пам’яті різних груп жертв нацизму на Харківщини у воєнний та повоєнний час.

Методологічну основу дослідження складають як загальнонаукові (аналіз, синтез, дедукція, індукція, системний підхід), так і спеціально-історичні (історико-порівняльний, історико-системний) методи, а також застосовувалися принципи науковості, об’єктивності та історизму.

Наукова новизна статті полягає в тому, що вперше автором комплексно досліджено особливості комеморації жертв нацистського терору на Харківщині.

Висновки. Протягом 1941–1943 рр. Харківщина перебувала у сфері управління німецької військової адміністрації. Нацистський окупаційний режим, встановлений на теренах краю, призвів до численних жертв серед цивільного населення та військовополонених.

На початковому етапі вшанування пам’яті жертв війни стало результатом народної ініціативи. У подальшому держава перебрала на себе контроль у питанні пам’яткотворення. Твори монументального мистецтва стали своєрідними ретрансляторами радянських міфів про «Велику Вітчизняну війну». Для радянської парадно-офіційної моделі пам’яті були притаманні нав’язливий культ інтернаціоналізму, героїзму, радянського патріотизму та саможертви. Недорахованість жертв і знеособленість загиблих свідчили про байдуже ставлення влади до народу. Через фатальні поразки Червоної армії Харківщина, хоча й втратила понад півмільйона своїх мешканців, зайняла доволі скромне місце в загальнодержавному наративі про війну. Держава застосовувала вибірковість щодо вшанування пам’яті певних категорій загиблих. Одні з них були представлені в меморіальному просторі, інші – позбавлені права голосу. Передусім це стосувалося жертв масового терору – євреїв, дітей-сиріт, військовополонених. І лише з крахом комуністичного режиму та набуттям Україною незалежності, ці категорії жертв нацистського терору отримали змогу репрезентувати власну версію війни.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Afanasev, K. (Ed.). (1978). Iz istorii sovetskoi arkhitektury (1941-1945). KHronika voennykh let. Arkhitekturnaia pechat: dokumenty i materialy [From the History of Soviet Architecture (1941-1945). Chronicle of War Years. Architectural Impressions: Documents and Materials]. Moskva [in Russian].

Bidenko, M. (2002). Drobytskyi Yar: Kharkivske hetto [Drobitsky Yar: Kharkiv Ghetto]. Den. 231. Retrieved from https://day.kyiv.ua/article/den-ukrayiny/drobytskyy-yar-kharkivske-hetto [in Ukrainian].

Denysenko, H.H. (2002). Druha svitova viina v pamiatkakh istorii ta kultury [The Second World War in Historical and Cultural Attractions]. Naukovi zapysky NaUKMA. Istorychni nauky, 20, 24–27 [in Ukrainian].

Diakova, O.V. (2022). «Khai bude blahoslovenna pam’iat zakatovanykh» [“Let the memory of the persecuted be blessed”]. Pivdennyi arkhiv (istorychni nauky): zbirn. nauk. prats, 37, 21-28. Retrieved from https://www.pahs.journal.kspu.edu/index.php/pahs/article/view/32/31 [in Ukrainian].

Dovhanyk, N.M. (2014). Istorychna pam’iat pro Druhu svitovu viinu v konteksti formuvannia ukrainskoi politychnoi natsii [Historical Memory of the Second World War in the Context of the Formation of the Ukrainian Political Nation]. Istoryko-politychni studii: zb. nauk. pr., 2, 34–40 [in Ukrainian]

Herasymov, I.O. (Ed.). (2000). Bezsmertia. Knyha Pam’iati Ukrainy. 1941-1945 [Immortality. The Book of Memory of Ukraine. 1941–1945]. Kyiv [in Ukrainian].

Herasymov, I.O. (Ed.). (1994). Knyha Pamiati Ukrainy. Kharkivska oblast: Kharkiv, Dzerzhynskyi r-n, Zhovtnevyi r-n, Kyivskyi r-n, Kominternovskyi r-n [Book of Memory of Ukraine. Kharkiv Oblast: Kharkiv, Dzerzhynskyi District, Zhovtnevyi District, Kyivskyi District, Kominternivskyi District]. Т. 1. Kharkiv [in Ukrainian].

Hrynevych, V. (2011). Polityka pamiati Druhoi svitovoi viiny v Ukraini: u poshukakh identychnosti ta konsolidatsii [The Politics of World War II Memory in Ukraine: In Search of Identity and Consolidation]. Naukovi zapysky Instytutu politychnykh i etnonatsionalnykh doslidzhen im. I.F. Kurasa NAN Ukrainy, 4 (54), 111–127 [in Ukrainian].

Kalibovets, S.M. (2012). Memorialy Velykoi Vitchyznianoi viiny u mistakh-heroiakh Ukrainy ta polityka pam’iati (1942–1980-kh rr.) [Memorials of the Great Patriotic War in Hero Cities of Ukraine and Memory Politics (1942–1980s)]. Naukovi zapysky: [Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M.P. Drahomanova]. 103. 246–259 [in Ukrainian].

Karasev, A.V. & Samsonov, A.M. (Ed.). (1973). Istoriia SSSR s drevneishikh vremen do nashikh dnei [The History of the USSR from Ancient Times to the Present Day]. Seriia 2. Т. 10: SSSR v gody Velikoi Otechestvennoi voiny 1941-1945 gg. [The USSR During the Great Patriotic War (1941–1945)]. Moskva [inRussian].

Kirillov, D. (2004). Bratskaia mogila na meste kontslageria na territorii KHolodnogorskoi tiurmy ostaetsia bez pamiatnika [The mass grave at the site of the concentration camp on the territory of the Holodnogorska Prison remains without a memorial]. Media Port. Retrieved from https://www.mediaport.ua/news/city/13312/bratskaya_mogila_na_meste_kontslagerya_na_territorii_holodnogorskoy_tyurmyi_ostaetsya_bez_pamyatnika [in Russian].

Levitas, F. (2013). Pamiat pro Druhu svitovu viinu v konteksti suchasnoho istorychnoho dyskursu [Memory of the Second World War in the Context of Contemporary Historical Discourse]. Naukovi zapysky Instytutu politychnykh i etnonatsionalnykh doslidzhen im. I.F. Kurasa NAN Ukrainy, 2 (64), 83–97 [in Ukrainian].

Litvinov, V. (2001). Korichnevoe ozherele Dokumentalnoe povestvovanie o zhertvakh natsistskikh presledovanii grazhdanakh byvshego SSSR [The Brown ‘Necklace’: A Documentary Account of the Victims of Nazi Persecution – Citizens of the Former USSR]. Kn. 2, Ch. 2 Kiev [in Russian].

Nazarenko, I.N. (Ed.). (1969). Ukrainska RSR u Velykii Vitchyznianii viini Radianskoho Soiuzu 1941-1945 rr. [The Ukrainian SSR in the Great Patriotic War of the Soviet Union 1941–1945]. T. 3: Radianska Ukraina v zavershalnyi period Velykoi Vitchyznianoi viiny (1944-1945 rr.) [Soviet Ukraine in the Concluding Period of the Great Patriotic War (1944–1945)]. Kyiv [in Ukrainian].

Okladnoi, G.M. (1948). Borba trudiashchikhsia KHarkovshchiny za poslevoennuiu stalinskuiu piatiletku Kharkov [The Struggle of the Workers of Kharkiv Region for the Post-War Stalinist Five-Year Plan]. Kharkov [in Russian].

Peresolkova, Ya. & Markhaichuk, N. (2018). Pam’iatnyky na bratskykh mohylakh yak vizualizatsiia kolektyvnoi pam’iati pro Druhu svitovu viinu (na prykladi skulptur na bratskykh mohylakh Kharkivshchyny II pol. XX st.) [Monuments on Fraternal Graves as Visualization of Collective Memory of the Second World War (Illustrated by Sculptures on Fraternal Graves in Kharkiv Region in the Second Half of the 20th Century]. Kharkiv [in Ukrainian].

Perkovskyi, A.L. & Pyrozhkov, S.I. (1990). Demohrafichni vtraty narodonaselennia Ukrainskoi RSR u 40-kh rr. [Demographic Losses of the Population of the Ukrainian SSR in the 1940s]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 2 (347), 15–25 [in Ukrainian].

Petriuk, P.T. (2013). Psikhiatriia pri natsizme: Ob istorii ustanovleniia pamiatnykh znakov rasstreliannym patsientam Saburovoi dachi [Psychiatry under Nazism: On the History of Establishing Memorial Signs for Executed Patients of Saburov Dacha]. Psykhichne zdorovia, 2, 115–118. Retrieved from http://www.psychiatry.ua/articles/paper420.htm [in Russian]

Sklokina, I.Y. (2011). Pam’iat pro Druhu svitovu viinu ta natsystsku okupatsiiu Ukrainy v povsiakdennykh praktykakh radianskoho suspilstva (1953-1985) [Memory of the Second World War and Nazi Occupation of Ukraine in the Everyday Practices of Soviet Society (1953–1985)]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.N. Karazina. Seriia: Istoriia, 44, 199–220. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhIS_2011_982_44_23 [in Ukrainian].

Sklokina, I.Y. (2013). Peretvorennia materialnoho prostoru yak chynnyk polityky pam’iati pro natsystsku okupatsiiu Kharkivshchyny (1943-1953 rr.) [Transformation of Physical Space as a Factor in the Memory Politics of the Nazi Occupation of Kharkiv Region (1943–1953)]. Natsionalna ta istorychna pam’iat: zb. nauk. prats, 6, 174–186. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ntip_2013_6_19 [in Ukrainian].

Sklokina, I.Y. (2012). Radianska polityka pam’iati pro kolaboratsiiu periodu natsystskoi okupatsii yak instrument natsionalnoi polityky: rehionalnyi aspekt [The Soviet Policy of Remembrance of the Collaboration of the Nazi Occupation Period as a Tool of National Policy: A Regional Aspect]. Natsionalna ta istorychna pamiat: zb. nauk. prats, 5, 118–141 [in Ukrainian]

Thurston, R.W. & Bonwetsch, B. (Ed.). (2000). The People’s War: Responses to World War II in the Soviet Union. Urbana. Retrieved from https://archive.org/details/peopleswarrespon00robe [in English].

Tronko, P.T. & Voinalovych, V.A. (1992). Uvichnena istoriia Ukrainy [Immortalized History of Ukraine]. Kyiv [in Ukrainian].

Volovik, L. (2000). Pamiat i… pamiatniki [Memory and… Monuments]. Daidzhest E., 1 (5). Retrieved from http://holocaustmuseum.kharkov.ua/didgest-e/didgest-2000/1-2000/memory.html [in Russian].

Vorobev, F.D. & Kravtsov, V.M. (1961). Velikaia Otechestvennaia voina Sovetskogo Soiuza 1941-1945 gg.: Kratkii voenno-istoricheskii ocherk [The Great Patriotic War of the Soviet Union 1941–1945: A Brief Military-Historical Overview]. Moskva [in Russian].