Вплив наслідків воєнних злочинів на європейську інтеграцію країн колишньої Югославії
Анотація
Метою статті є дослідження впливу наслідків воєнних злочинів, скоєних у 1990-х – на початку 2000-х рр. на території республік колишньої Югославії, на євроінтеграційні процеси та прагнення цих держав. Аналізуються фактори, які здійснюють безпосередній вплив на євроінтеграцію Боснії і Герцеговини, Хорватії, Сербії, Чорногорії, Північної Македонії. Відзначено, що Словенія не мала подібних проблем, тому її євроінтеграція не була пов’язана з вирішенням проблеми воєнних злочинів. Також автор підкреслює, що в Північній Македонії це питання не мало великого значення, тому не здійснювало ніякого впливу на євроінтеграцію.
Наукова новизна даної розвідки полягає у спробі комплексно висвітлити взаємозалежність наслідків воєнних злочинів та прагненням постюгославських країн стати членами Європейського союзу. У статті зазначено, що дана тематика потребує окремого історіографічного вивчення, оскільки в українській та зарубіжній науці ще немає робіт, які б розкривали різні аспекти теми.
У висновках підкреслено, що для Хорватії проблема врегулювання воєнних злочинів та їх наслідків була однією з ключових проблем для вступу в ЄС. Євроінтеграція почала рухатися тільки після зміни політичного керівництва в державі, яке почало розробляти відповідне законодавство та стало активно співпрацювати з Міжнародним трибуналом по колишній Югославії.
Автор підкреслює, що для Боснії і Герцеговини проблема воєнних злочинів є досить гострою. Єврокомісія щороку наголошує на тому, що керівництво країни має змінювати підходи до вирішення подібних проблем. Утім, динаміка засудження воєнних злочинців, як і розслідування порушень прав людини, залишаються низькою. Наразі це не має прямого впливу на євроінтеграцію Боснії і Герцеговини, оскільки країна отримала статус кандидата тільки у 2022 р.
Для Сербії і Чорногорії, як відзначає автор, характерно ігнорування проблеми воєнних злочинів, їх наслідків, покарання винних. Політичне керівництво обох країн робить суто демонстративні кроки, які б відповідали вимогам Європейської комісії.
Завантаження
Посилання
Gremo, L. (2021). Bosnia Completing Fewer War Crimes Cases, OSCE Warns. BalkanInsight. Retrieved from https://balkaninsight.com/2021/08/11/bosnia-completing-fewer-war-crimes-cases-osce-warns/
Kajosevic, S. (2020). Montenegro Parliament Opens War Crimes Documentation Centre. BalkanInsight. Retrieved from https://balkaninsight.com/2020/10/05/montenegro-parliament-opens-war-crimes-documentation-centre/
Öztürk, M.T. (2021). Montenegro parliament adopts resolution on recognizing genocide in Srebrenica. Anadolu. Retrieved from https://www.aa.com.tr/en/europe/montenegro-parliament-adopts-resolution-on-recognizing-genocide-in-srebrenica/2277717
Rovcanin, H. (2020). Bosnia Adopts Long-Delayed National War Crimes Strategy. BalkanInsight. Retrieved from https://balkaninsight.com/2020/09/24/bosnian-adopts-long-delayed-national-war-crimes-strategy/
Shymkevych, K. (2021). Yevropeyski proyekty zshyvannya Zahidnyh Balkan naprikintsi XX – na pochatku XXI st. [European projects of “stitching” of the Western Balkans at the end of the 20th – at the beginning of the 20th century]. Ukrayinski natsionalizm u suchasnomu ideologichnomu protistoyanni. Zbirnyk materialiv Vosmyh Banderivskyh chytan. Kyiv: Nederzhavnyi analitychnyi tsentr USSD – TOV Osnova-Prynt Plyus, 341–346 [in Ukrainian].
Shymkevych, K. (2023). Yak rpdavaly Miloshevycha. Istoriya ekstradytsiyi yugoslavs`kogo prezydenta [How Milosevic was sold. The history of the extradition of the Yugoslav president]. Militarnyi. Retrieved from https://mil.in.ua/uk/blogs/yak-prodavaly-miloshevycha-istoriya-ekstradytsiyi-yugoslavskogo-prezydenta/ [in Ukrainian].
Volchevska, B. & Zdravkova, I. (2020). How North Macedonia Traded Justice for Peace. BalkanInsight. Retrieved from https://balkaninsight.com/2020/12/24/how-north-macedonia-traded-justice-for-peace/
Переглядів анотації: 79 Завантажень PDF: 50

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.