Чому книжки пересікають океани? До історії книги Алексія Пелипенко «Україна плаче», 1937-2015

Катерина Мальшина; Владислав Волобуєв

doi:10.31110/consensus/2024-01/025-045

Катерина Мальшина Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України https://orcid.org/0000-0003-3004-3944
Владислав Волобуєв Національний університет «Запорізька політехніка» https://orcid.org/0000-0002-2515-7878

DOI: https://doi.org/10.31110/consensus/2024-01/025-045

Ключові слова: більшовистський терор, Алексій Пелипенко, «Україна плаче», Словенія, українська еміграція, українська діаспора в Аргентині

Анотація

Мета статті. У статті досліджені шляхи книги А. Пелипенка «Україна плаче» (1937) до читача, вивчені питання більшовизму в словенському культурно-політичному друці наприкінці 1930-х років, з’ясовано рівень обізнаності словенців про події в Україні та більшовицький терор проти українського населення у 1920–1930-х рр., впливу змісту цієї книги на словенське суспільство через уточнення деталей біографії отця А. Пелипенка, розширено знання про долю української еміграції (на прикладі біографії українського духовника) та взаємодію української та словенської діаспори в Аргентині.

Наукова новизна. Публіцистична діяльність А. Пелипенка, як і його біографія ще не ставали предметом спеціального дослідження в Україні.

Висновки. Наприкінці 1930-х років більшовицький терор був першою темою культурно-політичного друку у Словенії. Найбільшого резонансу набула книга українського священнослужителя з Вінниччини Алексія Пелипенка (1893-1983) «Україна плаче», видана в Словенії у 1939–1940 рр. Книга збагатила обізнаність словенців про події в Україні новими відомостями та подробицями. Зміст книги «Україна плаче» був настільки значний, що вона на своєму шляху до людей тричі пересікла Атлантику: потрапила з Німеччини до Словенії, потім до США, і знов у Словенію, а звідти до Аргентини, і знов до Словенії. Це розповідь очевидця про реальні події в селі Воловодівка під час голоду, штучно створеного більшовиками в Україні в 1921-1923 роках, і в дещо зміненому вигляді описує частину біографії автора.

Доля занесла отця Пелипенка спочатку на фронти Першої світової війни, потім на рідне Поділля, а звідти до Західної України, Польщі, Німеччини, Аргентини. Знайомство словенців з цією книгою, можливо, допомогло А. Пелипенку в Аргентині, де він отримав підтримку словенського священика в еміграції Йожефа Кастельця (1888–1940). Взаємність словенської та української діаспори в Аргентині простежується через їхні поселення в Буенос-Айресі, що сусідували. Багато спільного було і в духовному житті емігрантів до Аргентини. Пелипенко є автором 26 книг і численних статей, всі вони якоюсь мірою торкаються України, української православної церкви під ярмом комунізму.

Інтерес до подій і більшовицького терору в Україні не слабшав у світі в період холодної війни і пізніше, особливої після початку російської агресії проти України у 2014 р., яка у лютому 2022 року вилилася у повномасштабну війну. Книга Пелипенка показує, що політика Росії щодо України в ХХІ столітті не змінилася.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Ahčin, I. (1936). Boljševizem [Bolshevism]. Koledar Družbe Sv.Mohorjа, 56–71 [in Slovenian].

Ahčin, I. (1939). Komunizem: največja nevarnost naše dobe [Communism: The greatest danger of our time]. V Ljubljani: Zveza fantovskih odsekov [in Slovenian].

Baker White, J. (1940). Rdeče mreže [Red nets]. Ljubljana: Konzorcij ‘Za resnico’ [in Slovenian].

Barth, A. (1964). Enciclopedia catequetica [Catechetical encyclopedia]. Vol. 1.: Deus e a nossa Redenção. Sao Paolo: Paulinas [in Portuguese].

Cipko, S. (2011). Ukrainians in Argentina, 1897–1950. The Making of a Community. Edmonton: CIUS P [in English].

Dorgeles, R. (1935). Leseni križi [Wooden crosses]. v Ljubljani: Jugoslovanska knjigarna [in Slovenian].

Dorgeles, R. (1938). Kaj sem doživel v Rusiji [What I lived through in Russia]. Slovenec: političen list za slovenski narod, 14a – 43a, 3 [in Slovenian].

Full List of Books that were Forbidden or Destroyed in Occupied Germany after WW2. (1946). Vol./Bd.1. 668 S. Retrieved from https://ia804508.us.archive.org/2/items/the-full-list-of-books-that-were-banned-in-occupied-germany/The%20Full%20List%20of%20Books%20that%20were%20Banned%20in%20Occupied%20Germany.pdf

Gide, A. (1937). Vrnitev iz Sovjetske Rusije [Return from Soviet Russia]. Slovenec: političen list za slovenski narod, 26a – 40, 3–4 [in Slovenian].

Genorio, R. (1992). Socialnogeografske značilnosti razvoja poselitve slovencev v Вuenos Аiresu [Social-geographic characteristics of the development of the settlement of Slovenians in Buenos Aires]. Geographica Slovenica, 23, 423–438. [in Slovenian].

Hladnik, J. (2017). Na Sveto Goro [On the Holy Mountain]. Svobodna Slovenija (27. nov), 4 [in Slovenian].

Jenšterle, М. (1986) Sokolji in orlovski pogledi na zibelko boljševizma [“Falcon” and “Eagle” members’ views on the cradle of Bolshevism]. Pogledi na Sovjetsko zvezo: zbornik. Ljubljana: Univerzitetna konferenca ZSMS; Republiška konferenca ZSMS, 29–23 [in Slovenian].

Jožef Kastelic, izseljenški duhovnik [Jozhef Kastelic, an emigrant priest]. (1935). Šematizmi ljubljanske škofije, 1, 165 [in Slovenian].

Kako je zid-marksist zadavil slovansko Rusijo [How the Jew-Marxist strangled Slavic Russia]. (1934) Slovenec: političen list za slovenski narod, 255a, 2 [in Slovenian].

Kastelic, J. (1936) Slovenski izseljenci in Argentina [Slovenian emigrants and Argentina]. Slovenec: političen list za slovenski narod, 4a, 15 [in Slovenian].

Kolar, B. (1998). Na misijonskih brazdah Cerkve [On the missionary furrows of the Church]. Celje: Mohorjeva družba. [in Slovenian].

Krašovec, F. (1936). Argentina in slovenci [Argentina and Slovenians]. Koledar Sv. Mohorjeve Družbe. 89-96. [in Slovenian].

Lenin-orodje Židov [Lenin – a tool of the Jews]. (1934) Slovenec: političen list za slovenski narod, 254a, 2 [in Slovenian].

Letter of Fr. Tomaž Mavrič, Superior General of the Congregation of theMission, on the situation in Ukraine. (2022). Retrieved from https://famvin.org/en/2022/03/09/letter-of-fr-tomaz-mavric-superior-general-of-the-congregation-of-the-mission-on-the-situation-in-ukraine/

Montrezza, А. (2008). Monseñor Alejo Pelipenko [Monsignor Alexius Pelipenko]. Obispo Alejo Pelipenko. Retrieved from http://obispoalejopelipenko.blogspot.com/ [in Spanish].

Novi Yepyskopy UAPTs. (1952). [New Bishops of the UAPC]. Ridna Tserkva. Miunkhen, 2, 3 [in Ukrainian].

Parnikoza, І. (2021). Buenos-Aires dlia ukraintsia. Ukrainska hromada v Buenos-Airesi pislia zakinchennia Druhoi svitovoi viiny [Buenos Aires for a Ukrainian. The Ukrainian community in Buenos Aires after the end of World War II]. Pradidivska slava. Ukrainski pamiatky. Retrieved from https://www.pslava.info/BuenosAires_after-second-world-war,307423.html [in Ukrainian]

Pelenskyi, Ye.Yu. (1948). Uсrаіnіса v zakhidnoievropeiskykh movakh: Vybrana bibliohrafiia. [Ukriainica in western european languages: selected bibliography]. Zapysky Naukovoho Tovarystva imeni Shevchenka. T. CLVIII: Pratsi Filolohichnoi Sektsii [in Ukrainian]

Pelypenko, A. (1937). Die Ukraine weint. Erlebnisse des Pfarrers Nikander [Ukraine cries. Experiences of Pastor Nikander]. München: Verlagsanstalt vorm. G.J. Manz.; 2. Auflage. München: Manz [in German]

Pelipenko, A. (1939). Ukrajina joka… [Ukraine cries] Slovenec: političen list za slovenski narod. (Apr. 15 – Jun. 14), Št.87a – 133а. 3, 19 [in Slovenian].

Pelipenko, A. (1939–1940) Ukrajina joče [Ukraine cries]. Amerikanski Slovenec: Prvi slovenski list v Ameriki (Chicago, Ill.), 225–226; 1–17, 6 [in Slovenian].

Pelipenko, A. (1940). Ukrajina joka [Ukraine cries]. V Ljubljani: Jugoslovanska tiskarna [in Slovenian].

Pelypenko, A. (1972). El Padre Nicandro Frente A La Cheka [Father Nicandro Facing the Cheka]. Buenos Aires: Instituto Salesiano de Artes Gráficas (I.S.A.G) [in Spanish].

Pelypenko, A. (1974). Mii korotkii zhyttiepys [My short biography]. Pravoslavnyi Ukrainets, 131, 20 [in Ukrainian].

Pelipenko, A. (2015). Ukrajina joka [Ukraine cries]. Celje: Društvo Mohorjeva Družba [in Slovenian].

Pylypenko, G.P, Yasinskaya, M.V. (2020) Vospominaniya o Vtoroy myrovoy vojne (po materyalam polevykh issledovaniy 2016–2019 v Belorussii, Poljshe, Slovenii, Italii, Arghentine i Urughvae) [Memoirs of the Second World War (based on field research in 2016–2019 in Belarus, Poland, Slovenia, Italy, Argentina and Uruguay)]. Slavjanskyj aljmanakh – Slavic Almanac, 3-4, 542–549 [in Russian].

Rahmanova, A. (1933–1934). Dijaštvo, ljubezen, Čeka in smrt: Dnevnik ruske dijakinje [Studentship, love, Cheka and death: The diary of a Russian schoolgirl]. Slovenec: političen list za slovenski narod, 230 a–242а; 1а–22 a, 8 [in Slovenian].

Rahmanova, A. (1934). Zakoni v rdečem viharju. Dnevnik ruske žene [Marriages in the red storm. Diary of a Russian Woman]. Slovenec: političen list za slovenski narod, 182 a–266a, 8, 13 [in Slovenian].

Rahmanova, A. (1936). Tovarna novega človeka [Factory of the new human]. Slovenec: političen list za slovenski narod, 157a–159a, 161a–270a, 8 [in Slovenian].

Shkirka, R. & Chadiuk, M. (2022). Ukrainske korinnia Buenos-Airesa: Pro pidtrymku Ukrainy ta poshuky ukrainskykh slidiv u Arhentyni [Ukrainian roots of Buenos Aires: About supporting Ukraine and searching for Ukrainian traces in Argentina] Den. Retrieved from https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/ukrayinske-korinnya-buenos-ayresa [in Ukrainian]

Simončič, M. (1934). Galicija: Spomini [Galicia: Memories]. Slovenec: političen list za slovenski narod, 139 a –181 a, 8 [in Slovenian].

Simončič, M. (1935). Galicija: Spomini padlega vojaka [Galicia: Memories of a fallen soldier]. Ljubljana: Jugoslovanska tiskarna. [in Slovenian].

Smolik, M. (2009). Ukrajina joka [Ukraine cries]. Zaveza: glasilo Nove slovenske zaveze, 74, 50–52 [in Slovenian].

Smolik, M. (2015). Ukrajina joka [Ukraine cries]. Časnik: spletni magazin konzervativne, katoliške in klasično liberalne usmeritve. Retrieved from URL: https://www.casnik.si/ukrajina-joka/ [in Slovenian].

Stalinove «reforme» [Stalin’s “reforms”]. (1934) Slovenec: političen list za slovenski narod, 256a, 2 [in Slovenian].

Stephan, J. (1978) The Russian Fascists: Tragedy and Farce in Exile, 1925–1945. H. Hamilton [in English].

Trefler, P. (2013). Rusini i Ukraińcy w Argentynie w latach 1897–1938 [Ruthenians and Ukrainians in Argentina in 1897–1938]. Nowa Ukraina. zeszyty historyczno-politologiczne, 13, 63–76 [in Polish].

Twenty-fifth Superior General of the Congregation of the Vincentian Kenian Mission and the Company of the Daughters of Charity (2016). Retrieved from https://ymlp.com/zNyloC

Vaprovych, S.O. (1935). Arhentyna: ukrainska emihratsiia v nii [Argentina: Ukrainian emigration in it]. Lviv: Prosvita [in Ukrainian].

Vidmovlennia vid imperializmu, partykuliatsiia ta avtokefaliia! Abo konsolidatsiia? (2013). [Refusal of imperialism, particularization and autocephaly! Or consolidation?] Paska, I, I, 1–16. Retrieved from http://uaoc-ou.org/oo_paska_2013_ukr.htm [in Ukrainian].

Vilfan, J. (1933) Iz knjig – Andre Gide in S.S.S.R. [From the books – Andre Gide and the U.S.S.R.] Sodobnost. 1/2, 69 [in Slovenian].

Vrtovec, M. (ur.) (1939). Španski zgled: Glavna naloga komunizma: Boj proti Bogu [The Spanish example: The main task of communism: The fight against God] Za resnico. Št. 4. V Ljubljani: Jugoslovanska tiskarna [in Slovenian].

Vrtovec, M. (ur.) (1939a). Več krščanstva – manj komunizma [More Christianity - less communism]. Za resnico. Št. 3. V Ljubljani: Jugoslovanska tiskarna [in Slovenian].

Vrtovec, M. (ur.) (1940). Komunistični paradiž. Velika zmota: Ugovori in odgovori. [A communist paradise. The big fallacy: Objections and responses.] Za resnico. Št. 5. V Ljubljani: Jugoslovanska tiskarna [in Slovenian].

Vrtovec, M. (ur.) (1940a). Komunizem in kmet [Communism and a peasant]. Za resnico. Št. 7. V Ljubljani: Jugoslovanska tiskarna [in Slovenian].

Ušeničnik, A. (ur.). (1937). Okrožnica Pija XI. Divini redemptoris o brezbožnem komunizmu [Circular of Pius XI. Divini Redemptoris on Godless Communism]. Domžale-Groblje: Misijonska tiskarna [in Slovenian].

Ušeničnik, A. (ur.). (1937a). Okrožnica Pija XI. Divini redemptoris o brezbožnem komunizmu [Circular of Pius XI. Divini Redemptoris on Godless Communism]. Ljubljanski škofijski list (24.04.), 4–6, 1–59 [in Slovenian].

Ušeničnik, A. (ur.). (1937b). Okrožnica papeža Pija XI. «Mit brennender Sorge» o položaju katoliške Cerkve na Nemškem [Circular of Pope Pius XI. «Mit brennender Sorge» about the position of the Catholic Church in Germany]. Ljubljanski škofijski list, 4–6, 59–73 [in Slovenian].

Žid~marksist, vladar Rusije [Jewish-Marxist, ruler of Russia]. (1934) Slovenec: političen list za slovenski narod, 252a – 253a, 2 [in Slovenian].

Žigon, Z. (2005). Ljudje odprtih src: slovenski misijonarji o sebi [People of open hearts: Slovenian missionaries about themselves]. Ljubljana: Založba ZRC SAZU [in Slovenian].