Історія становлення та розвитку запобіжного заходу у виді тримання під вартою на українських землях (ХІІІ – початок ХХ ст.)

Анотація

У статті розглянуто генезу запобіжного заходу у виді тримання під вартою в кримінальному процесі на території сучасної України. Розглянуті питання виникнення та розвитку тримання під вартою в кримінальній юстиції, яке існувало в українських землях упродовж багаторічного історичного розвитку Української державності з часовими рамками з XIII століття і до радянських часів.

Наведено результати аналізу в історичному аспекті зародження та еволюції тримання під вартою в системі запобіжних заходів в кримінальному процесі на теренах сучасної України в періоди Київської Русі, козаччини, Австро-Угорської та Російської імперій.

Доведено, що виникнення запобіжного заходу у виді тримання під вартою відбулося у княжий період та знайшло своє закріплення у Руській Правді, коли приватну особу могли заарештувати для доставляння до суду (князя). Розвинений запобіжний захід у виді тримання під вартою був у царський період, де йшлося про поміщення в тюрму, та найбільшого розвитку взяття під варту досягло у імперський період, в Статуті кримінального судочинства 1864 року. Не зважаючи на прогресивність, утримання під вартою порушувало права засуджених осіб, а також відрізнялося особливою суворістю і репресивністю, адже цей запобіжний захід завдавав страждання людям, принижував людську гідність та охороняв політичний режим.