«Нові правила» історіописання: історичні дослідження під час війни та пандемії (до постановки питання)

Галина Докашенко

doi:10.31110/consensus/2023-04/164-174

Галина Докашенко Горлівський інститут іноземних мов ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» https://orcid.org/0000-0002-1428-3182

DOI: https://doi.org/10.31110/consensus/2023-04/164-174

Ключові слова: цивілізаційний підхід, уроки радянської доби, тоталітарні режими, «сліпе» рецензування, міждисциплінарні та міжінституційні освітні програми

Анотація

Сучасна вітчизняна історична наука функціонує під впливом кількох суттєвих факторів: - логічний, закономірний процес розвитку історичного знання, а також методів та прийомів історіописання; - неочікуваний виклик у вигляді заходів, спрямованих на запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, що призвів до світових зрушень пандемічного характеру; - російсько-українська війна, яка фактично порушила систему Ялтинсько-Потсдамських міжнародних відносин і поклала початок новому етапу як у внутрішніх процесах більшості країн світу, так і спричинила докорінні зміни на міжнародному рівні. Метою роботи стало визначення основних аспектів впливу зазначених факторів на історичні дослідження та виокремлення низки пропозицій щодо подальшого розвитку цієї галузі гуманітарного знання.

Методологія роботи спирається на принципи системності, авторської об’єктивності, а також на використання методів аналізу, синтезу, узагальнення. У роботі використано методичний прийом вимірювання, за допомогою якого визначені числові значення кількості статей певного тематичного спрямування. Наукова новизна полягає у визначенні перспективних напрямів підготовки фахівців – істориків та здійснення історичних досліджень з урахуванням авторського досвіду як експерта (з 2020 р.) Національного агентства забезпечення якості вищої освіти.

Висновки. Результатом проведеного аналізу стали такі пропозиції: урізноманітнення тематичного спрямування історичних досліджень; розробка освітніх програм третього освітньо-наукового рівня вищої освіти на основі міжінституційної співпраці в підготовці PhD; розробка освітніх програм третього освітньо-наукового рівня вищої освіти на міждисциплінарній основі; активізація процесів оцифрування та діджіталізації архівних та музейних колекцій з метою збереження культурно-історичних пам’яток; розповсюдження практики проєкту OPTIMA з організації рецензування на онлайн-платформі із залученням вітчизняних та зарубіжних незалежних рецензентів.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Аdadurov, V. (2013). Teoretychni zasady ta metodolohiia vpysuvannia ukrainskoi istorii v yevropeiskyi kontekst (pohliad istoryka-vsesvitnyka) [Theoretical principles and methodology of entering Ukrainian history into the European context (view of a historian-universalist)]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 2, 4–23. https://shron1.chtyvo.org.ua/Adadurov_Vadym/Teoretychni_zasady_ta_metodolohiia_vpysuvannia_ukrainskoi_istorii.pdf (in Ukrainian).

Аdadurov, V. (2013). ‘Vpysuvannia’ ukrainskoi istorii v yevropeiskyi kontekst i yoho metodolohichni zasady [‘Inscription’ of Ukrainian history in the European context and its methodological foundations]. Lviv (in Ukrainian).

Аdadurov, V. (2014). Teoriia vpysuvannia ukrainskoi istorii v yevropeiskyi kontekst ta yii metodolohichni zasady [The theory of fitting Ukrainian history into the European context and its methodological principles]. Naukovi zapysky UKU, VI, Seriia: «Istoriia», 2, 49–76 http://er.ucu.edu.ua/handle/1/661 (in Ukrainian).

Kolesnyk, I. (2020). Fenomen vidstalosti z perspektyvy hlobalnoi istorii [Backwardness phenomenon from the global history perspective]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 5, 147–158. DOI: https://doi.org/10.15407/uhj2020.05.147 (in Ukrainian).

Kozhukharov, A. & Cholakova, A. (2021). Dvoinoto sliapo retsenzyrane v nauchnata peryodyka v sferata na khumanytarystykata – aspekty na yzpolzvaneto na Rublons v Bъlharyia [Double-blind peer review in scientific periodicals in the humanities – aspects of Publons’ usage in Bulgaria]. Strategii na obrazovatelnata i nauchnata politika, 29, 439–457. DOI: https://doi.org/10.53656/str2021-5-1-dbpr (in Bulgarian).

Putin, V. (2021). Pro istorychnu yednist rosiian i ukraintsiv [About the historical unity of Russians and Ukrainians]. https://www.slovoidilo.ua/2021/07/12/novyna/polityka/putin-napysav-stattyu-pro-istorychnu-yednist-rosiyan-ukrayincziv-holovni-tezy (in Ukrainian).

Pylypiv, V. & Semykras, V. (2021). The historical process through the prism of the cultural civilizational approach: thepast and the present. Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk [East European Historical Bulletin], 20, 207–215. DOI: https://doi.org/10.24919/2519-058X.20.240039 (in English).

Smolii, V. & Yas, O. (2019). Idealy buduchnosti ta zlobodenna suchasnist, abo Yak ukraintsi uiavlialy y proektuvaly svoie maibutnie (ХХ – pochatok ХХІ st.): Analitychna zapyska [Ideals of the future and topical modernity, or How Ukrainians imagined and projected their future (20th - early 21st centuries): analytical note]. Kyiv. (in Ukrainian).

Ukraina: kontekst svitovykh podii (2019). [Ukraine: the context of world events]. Analitychni zapysky Derzhavnoi ustanovy «Instytut vsesvitnoi istorii NAN Ukrainy» (2017–2019 rr.). Za zahalnoiu redaktsiieiu Kudriachenka A.I. Kyiv (in Ukrainian).

Z 24 liutoho 2022 roku vnaslidok rosiiskoi ahresii v Ukraini zruinovano abo poshkodzheno 863 ob’iekty kulturnoi spadshchyny [Since February 24, 2022, as a result of Russian aggression in Ukraine, 863 objects of cultural heritage have been destroyed or damaged] https://lb.ua/society/2023/12/01/587074_z_24_lyutogo_2022_roku_vnaslidok.html (in Ukrainian).