Релігійна свобода у програмних документах країн-союзників періоду формування антигітлерівської коаліції

Ключові слова: релігійна свобода, Чотири свободи, антигітлерівська коаліція, Атлантична хартія, Декларація Об’єднаних націй

Анотація

Стаття аналізує актуальність релігійної свободи для держав, об’єднаних спільною боротьбою із нацизмом, у період формування антигітлерівської коаліції. Переважний акцент робиться на досліджені офіційних документів, які у питанні релігійної свободи мали визначати стратегічні принципи країн-союзників. Крім того, стаття аналізує вплив Атлантичної хартії та Декларація Об’єднаних Націй на формування ідейної бази щодо релігійної свободи у повоєнному світі. Насамкінець, увага зосереджується на позиції Радянського Союзу, виокремлюючи його позицію порівняно зі ставленням західних союзників у контексті формування коаліції. Хронологічні межі дослідження – період від нападу Німеччини на СРСР 22 червня 1941 до 1 січня 1942 року, коли була підписана Декларація Об’єднаних Націй.

Метою статті є дослідження на основі програмних документів періоду формування антигітлерівської коаліції ставлення країн-союзників до питання релігійної свободи.

Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму та об’єктивності; застосовано методи аналізу та синтезу, критичного аналізу джерел, а також порівняльно-історичний метод.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що воно є однією із перших спроб у вітчизняній історіографії на основі програмних документів проаналізувати актуальність питання релігійної свободи для країн-союзників у період формування антигітлерівської коаліції.

У висновках увага акцентується на тому, що релігійна свобода у період формування антигітлерівської коаліції належала до її концептуальних основ, а забезпечення свободи віросповідання оголошувалось союзниками однією із цілей війни. Також було встановлено, що у аспекті релігійної свободи ідейною основою для Атлантичної хартії та Декларації Об’єднаних Націй слугувала промова Ф. Рузвельта «Про чотири свободи». Окремо визначається позиція Радянського Союзу, який попри тоталітарну внутрішню політику, був вимушений позірно рахуватися із принципами релігійної свободи західних союзників задля можливості бути учасником антигітлерівської коаліції.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Borgwardt, E. (2005). A New Deal for the World: America’s Vision for Human Rights. Harvard University Press [in English].

Dallek, R. (1995). Franklin D. Roosevelt and American Foreign Policy, 1932-1945. Oxford University Press [in English].

Dickson, B. (1995). The United Nations and Freedom of Religion. The International and Comparative Law Quarterly, 44(2), 327–357 [in English].

Potiekhin, O. & Klymenko, Yu. (2023). Geopolityka proty bezpeky: soiuznytske strymuvannia ahresii v Yevropi XX – pochatku XXI st. [Geopolitics versus Security: Allied Deterrence of Aggression in Europe in the XX and Early XXI Centuries]. DUKh I LITERA [in Ukrainian].

Sherwood, R. (1948). Roosevelt and Hopkins: an intimate history. Harper & Brother [in English].

The Memoirs of Cordell Hull (1948). Vol. 2. Hodder & Stoughton [in English].

Verheul, J. (2021). The Atlantic Charter: Genesis of the Transatlantic World Order. Atlantisch Perspectief, 45 (6), 42–46 [in English].


Переглядів анотації: 114
Завантажень PDF: 38
Опубліковано
2023-12-30
Як цитувати
Ходун, Е. (2023). Релігійна свобода у програмних документах країн-союзників періоду формування антигітлерівської коаліції. Консенсус, (4), 84-92. https://doi.org/10.31110/consensus/2023-04/084-092
Номер
Розділ
Всесвітня історія