Політика вивезення працездатного населення Галичини на примусові роботи до Німеччини у часи німецької окупації краю 1941-1944 рр. в опублікованих спогадах очевидців

Анотація

У статті проаналізовано спогади очевидців події і на їхній основі висвітлено інформацію про політику окупаційної влади щодо вивезення працездатного населення дистрикту Галичина на примусові роботи до Німеччини. Окрему увагу приділяється Українському національному об’єднанню (УНО), яке діяло на території Німеччини, та подаються відомості про його діяльність стосовно галицьких робітників на примусових роботах у Третьому райху. Окрім УНО, також приділяється увага Українському центральному комітету (УЦК). Наводиться інформація про основні напрямки діяльності УЦК, пов’язані із галицькими робітниками у Німеччині та опікою над їхніми сім’ями на території дистрикту Галичина.

Також зосереджується увага на основних способах агітації галицьких робітників та їхнього подальшого залучення на роботах у Німеччині. Приділяється увага особливостям життя та побуту галицьких робітників на фільварках, заводах і фабриках у Німеччині. На основі спогадів висвітлюється основні способи уникнення вивезення галицькими працівниками на роботи до Німеччини (втеча з рухомих та нерухомих поїздів, записування у лави чотирнадцятої гренадерської дивізія Ваффен-СС «Галичина», підкуп лікарів, нанесення фізичної шкоди власному тілу й ін.).

Крім того, у роботі на основі опублікованих спогадів очевидців, висвітлено особливості та способи транспортування галицьких робітників до Німеччини. Також приділяється увага масовим облавам на місцеве населення (як наслідок невиконання перед нацистською владою трудових зобов’язань в окремих населених пунктах) із подальшим вивезенням на роботи до Німеччини. У роботі проведений огляд наведених письмових спогадів очевидців періоду окупації Галичини (1941–1944 рр.), які пов’язані із питаннями трудової мобілізації галицького населення на примусові роботи до нацистської Німеччини.