Мова як один з ключових факторів національної ідентичності крізь призму мовних референдумів у США 1980-2002 рр.

Анотація

У статті здійснено аналіз мовного питання у деяких американських штатах в останній чверті ХХ – початку ХХІ ст., як одного із факторів національної ідентичності. Авторами висувається теза про фактор англійської мови, як один з вихідних у плані ідентифікації себе у якості американця. Визначено, що більшість американських штатів мали білінгвістичний характер, унаслідок чого дозволялось ведення державної документації двома-трьома мовами. Водночас, значна частина американців визначали, що мовою американців є англійська, а отже необхідно визнати єдину офіційну мову для державного документообігу, викладання у навчальних установах тощо. Особливо яскравий прояв подані процеси набули у південних штатах, в яких були наявні значні осередки не англомовного населення, пов’язаних із безперервною міграцією з країн Латинської Америки. Часткова латинізація деяких штатів у середині ХХ ст. призвела до зростання протестів з боку англомовного населення, яке подеколи набувало характеру ксенофобії. У результаті було ініційовано декілька референдумів, які продемонстрували позицію суспільства стосовно англійської мови, її статусу, як ідентифікатора нації.

Автори статті відзначають, що хоча мовні референдуми і ставили за мету поліпшити роботу державних органів, уніфікувати процедуру ведення документації у штатах, на практиці призводили до їх радикального трактування та заборони використання будь-якої мови, окрім англійської не тільки на рівні державному, але й у повсякденних практиках. Як результат, прийняті на референдумах рішення, подеколи змушували мовні меншини переглянути власні критерії ідентифікації себе, як громадянина Сполучених Штатів. В такому разі знання та використання англійської мови, стає визначним фактором в процесах самоідентифікації американця.