Район Заручав’я як частина посаду давньоруського Новгород-Сіверського

Іван Кедун

doi:10.31110/consensus/2023-02/043-052

Іван Кедун Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя https://orcid.org/0000-0003-1200-2188

DOI: https://doi.org/10.31110/consensus/2023-02/043-052

Ключові слова: Район Заручав’я, Новгород-Сіверський, посад, давня Русь, житло, культурний шар, знахідки, місто

Анотація

Стаття присвячена частині посаду Новгород-Сіверського, що знаходилася за Зубрицьким ручаєм. Метою роботи є визначення зазначеної вище території як частини посаду давньоруського міста, хоча до сьогодні єдиної думки про приналежність досліджуваної території до посаду м. Новгород-Сіверський не існує. Найбільш популярною є його інтерпретація як заміське володіння, що належало заможному новгород-сіверцю.

Методологічна основа дослідження базується на верифікації попередніх версій з матеріалами останніх археологічних досліджень.

Наукова новизна дослідження полягає в тому що низка матеріалів публікуються в перше і докорінним чином змінюють погляд на систему посадів давньоруського міста Новгород-Сіверський.

Розкопки та шурфування навколишньої території останніми роками, показала поширення давньоруської культурного шару на площу близько 10 гектарів. До такої ж площі у своїй праці прийшов і О.М. Поляков. Фактично, територія Заручав’я примикає до посаду із Заходу. Вважаємо, що вона була його частиною, сформованою в ХІІ ст.

На сьогодні єдиної думки про приналежність досліджуваної території до посаду м. Новгород-Сіверський не існує. Найбільш популярною є його інтерпретація як заміське володіння, що належало заможному новгород-сіверцю. Утім результати останніх досліджень дозволяють по новому поглянути на проблему. Подальші розкопки та шурфування навколишньої території показала поширення давньоруської культурного шару на площу близько 10 гектарів, до такої ж площі у своїй праці прийшов і О.М. Поляков. Фактично, територія Заручав’я примикає до посаду із Заходу. Вважаємо, що вона була його частиною, сформованою в ХІІ ст. Також особливої уваги заслуговує могильник, виявлений на території Заручав’я.

Висновки. Район Заручав’я являв собою частину відкритого посаду Новгород-Сіверського, яка активно експлуатувалась в ХІ–ХIII ст., також ймовірно на її території було розташовано і міській могильник. Час виникнення кладовища вимагає подальших досліджень, втім, на сьогодні його можна віднести до періоду після монгольської навали, оскільки в засипку могил потрапили матеріали, що датуються не пізніш ніж ХІV ст. Утім подальші дослідження можуть суттєво скоригувати хронологію.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Kazakov, A.L. (1989). Posad Novhorod-Severskoho Х–ХІІІ vv. [Posad Novgorod-Seversky X–XIII centuries]. Novhorodu-Severskomu 1000 let: tezysy dokladov oblastnoi nauchno-praktycheskoi konferentsyy, 30–33 [in Russian].

Kazakov, A.L. (1988). K іstorycheskoi topohrafіі «okolnoho hrada» Novhorod-Severskoho ХII–ХIII vv. [To the historical topography of the "roundabout city" of Novgorod-Seversky in the 12th – 13th centuries.]. Putyvliu 1000 let: drevnerusskyi horod Putyvl: tezysy dokladov y soob. obl. nauch. konf., posv. 1000 letyiu Putyvlia. Putyvl, 23–25 [in Russian].

Kuza, A.V. (1985). Vazhneishye horoda Rusy. Drevniaia Rus. Horod, zamok, selo [The most important cities of Rus’. Ancient Rus’. City, castle, village]. Moskva [in Russian].

Kedun, I.S. (2005). Do pytannia utochnennia istorychnoi topohrafii Novhoroda-Siverskoho: istoriohrafichni realii ta problemy [On the question of clarifying the historical topography of Novgorod-Siverskyi: historiographical realities and problems]. Literatura ta kultura Polissia, 30, 36–41 [in Ukrainian].

Kedun, I.S. (2008). Lyst A.V. Kuzy dyrektoru Novhorod-Siverskoho kraieznavchoho muzeiu pro rezultaty arkheolohichnykh doslidzhen mista [A. V. Kuza’s letter to the director of the Novgorod-Siversky Regional History Museum about the results of archaeological research in the city]. «Slovo o polku Ihorevim» ta yoho epokha (Slovoznavstvo. Vyp. II): Materialy ХIII mizhnarodnoi naukovoi konferentsii, ІІ, 83–87 [in Ukrainian].

Kuza, A.V., Kovalenko, V.P. & Motsia, A.P. (1985). Chernihov i Novhorod-Severskiy v epokhu «Slova o polku Ihoreve» [Chernigov and Novgorod-Seversky in the era of “Words to Igor’s militia”]. Istoriko-arkheologicheskiy seminar «Chernihov i eho okruha v IХ-ХIII vv.»: tezisy dokladov, 58–60 [in Russian].

Kedun, I.S. (2009). Ekonomichnyi rozvytok i pobut naselennia Novhorod-Siverskoho v X-XIII st. [Economic development and daily life of the population of Novgorod-Siverskyi in the 10th – 13th centuries.]. Znaky pytannia v istorii Ukrainy: osoba i suspilstvo v istoryko-kulturnomu prostori: Zbirnyk materialiv IV Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii, 45–49 [in Ukrainian].

Poliakov, A.N. (2001). V grade Igoreve: Novhorod-Severskyi v kontse X – nachale XIII vekov [In the city of Igor: Novgorod-Seversky in the late X – early XIII centuries]. SPb [in Russian].