Пролегомени про історію наукової думки у фізичній культурі пізнього Середньовіччя

Анотація

Навчальний предмет «Історія наукової думки у фізичній культурі», згідно з існуючою в сучасній історичній науці періодизацією, досить детально розкриває загальні етапи та аспекти формування раціонально-рефлексійної бази (методології) у фізичній культурі з точки зору впливу на неї політичних, економічних, соціальних та освітянських чинників. Іншими словами, вимоги до фізичного вишколу були аргументовані панівною релігією, рівнем економічного і соціального розвитку суспільства, національними і культурними традиціями, регіональними особливостями життя та побуту народу чи групи народів, кожного окремо взятого історичного періоду, в нашому випадку – пізнього Середньовіччя. З розвитком фізичної культури, формувалась і наукова думка у цій сфері, яка в рамках глобального процесу формувала гуманістичні підходи загальнолюдської солідарності у освітньому просторі, а разом з тим генерувала активно висловлювати громадянську позицію і найкращі уми педагогіки, напередодні епохи Ренесансу. То ж матеріал даної статті, є результатом аналізу науково-методичної літератури, який дозволив проаналізувати гуманістичні примати провідних науковців європейських держав ХІІІ–ХVІ століть, встановити причини такої рефлексії, систематизувати хронологію подій, які констатують глибоке осмислення ролі фізичної культури педагогами пізнього Середньовіччя.