Духовно-культурні надбання ордену тринітаріїв на Волині (кінець ХVІІ – перша половина ХІХ ст.)

Анотація

Мета статті – дослідити обставини заснування, специфіку місіонерської діяльності та духовно-культурні надбання римо-католицького ордену тринітаріїв на теренах Волині кінця ХVІІ – першої половини ХІХ ст.

Наукова новизна. Стаття є спробою аналітичного узагальнення фактологічного матеріалу з історії, сутності, спрямованості й результативності діяльності римо-католицького ордену тринітаріїв на землях Волині кінця ХVІІ – першої половини ХІХ ст.

Методологія дослідження ґрунтується на принципах науковості, історизму, системності. У процесі дослідницької роботи використовувалася низка як загальнонаукових (аналізу, синтезу, систематизації й узагальнення), так і спеціально-наукових методів, зокрема проблемно-тематичний, просопографічний, хронологічний, а також системно-структурний.

Висновки. Окресливши обставини заснування ордену тринітаріїв у Франції, зазначено, що він виник з ініціативи релігійних подвижників Іоана де Мафи і Фелікса де Валуа. Наголошено, що оскільки провідним напрямом його діяльності був викуп християнських полонених із мусульманського полону, він виявився настільки нагальним, що за нетривалий час набув значного поширення не лише в Європі, а й Азії, Північній Африці й Америці. Показано, що боротьба з Османською імперією актуалізувала ідею організованого і систематичного викупу бранців із неволі й у шляхетсько-магнатському середовищі Речі Посполитої. Підкреслено, що однією з результативних соціально значимих сфер діяльності ордену тринітаріїв на теренах Волині була освітньо-виховна. Його представниками була створена розгалужена мережа навчальних закладів: парафіяльні школи елементарного рівня, гімназії, а також філософські і теологічні студії для підготовки орденського чернецтва. Встановлено, що тринітарії на Волині відігравали помітну роль також у пропагуванні й утвердженні культурно-мистецьких набутків західної цивілізації. Творчий доробок художника-тринітарія Йосифа Прехтля є яскравим прикладом вкорінення у вітчизняний художній ґрунт мистецьких візій європейського бароко. Підсумовано, що якісний набуток тогочасної праці ордену тринітаріїв на Волині – це долучення її автохтонного населення до європейського гуманітарного простору, помітний внесок у його високу культуру, а також культуру повсякденності.