«Британський консенсус»: шляхи та методи трансформації Британської імперії

Анотація

У статті проаналізовано основні етапи трансформації Британського колоніального управління, процес перетворення системи взаємовідносин Великої Британії і залежних країн, які входили до складу Британської імперії, у Співдружність націй.

Мета дослідження полягає у вивченні процесу трансформації Британської імперії, утворення Співдружності націй та ролі офіційного Лондона в її формуванні та розвитку.

Методологічною основою дослідження стали принципи об’єктивності, історизму та системності із застосуванням загальнонаукових методів аналізу, синтезу, узагальнення у єдності логічного та історичного, вивчення явищ у конкретно-історичних умовах, переходу від конкретного до абстрактного і від абстрактного до конкретного із застосуванням загальнонаукових методів.

Наукова новизна публікації полягає у комплексному аналізі процесу трансформації Британської імперії у Співдружність націй, що переконує у перевагах мирної трансформації багатонаціональних державних утворень над їх стихійним розпадом.

Висновки. Виважений і обґрунтований підхід до особливостей державно-територіального устрою у поєднанні зі стійкими традиціями демократії в метрополії сприяли забезпеченню асиметричності британського імперського політичного організму. Ще наприкінці ХІХ ст. на перших колоніальних та імперських конференціях було відкинуто концепцію формування загальноімперських управлінських структур – загального парламенту, загального уряду, спільної армії тощо. Саме відсутність уніфікації та асиметричність сформували основу еволюційних процесів, які сприяли Великій Британії у ХХ ст. здійснювати поетапне формування моделі «Британського консенсусу» або «м’якої асоціації».