Правовий статус українського населення в Польщі у 1944-1953 рр.

Володимир Кіцак

doi:10.31110/consensus/2026-03/092-103

Володимир Кіцак Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка https://orcid.org/0000-0002-7180-0588

DOI: https://doi.org/10.31110/consensus/2026-03/092-103

Ключові слова: українське населення Польщі, правовий статус, повоєнна Польща, примусове переселення, депортація, акція «Вісла», Явожно, адміністративний примус, майнові права, релігійні права, культурні права, національна меншина

Анотація

Метою статті є історико-правовий аналіз трансформації правового статусу українського населення в Польщі у 1944-1953 рр. крізь призму співвідношення формально-юридичних гарантій і фактичних можливостей реалізації особистих, майнових, релігійних та культурних прав.

Методологія. Дослідження ґрунтується на історико-правовому, проблемно-хронологічному, системному, інституційному та порівняльному підходах. Розмежування de jure і de facto дає змогу зіставити формальний громадянський статус українців із реальним обсягом їхніх прав. Джерельну основу становлять міждержавні угоди, нормативно-правові акти, документи польських органів влади та безпеки, матеріали Інституту національної пам’яті Польщі, документальні збірники, українська і польська історіографія та сучасні судові й прокурорські матеріали.

Наукова новизна. Правове становище українського населення розглянуто як цілісний процес трансформації правового статусу, а не як сукупність окремих переселенських чи репресивних заходів. Виявлено перехід від договірного регулювання до військово-адміністративного примусу, внутрішньої депортації, територіального розосередження, позасудового інтернування та посиленого адміністративного контролю. Обґрунтовано, що фактичний обсяг прав визначався не лише нормами, а й практикою їх застосування, у якій колективна презумпція «нелояльності» витісняла принцип індивідуальної відповідальності.

Висновки. У 1944-1953 рр. формальне збереження громадянського статусу українців не забезпечувало рівнозначної реалізації фундаментальних прав. Примусове переселення, обмеження свободи пересування, інтернування, майнові втрати, територіальне розосередження та обмеження релігійного і культурного життя становили взаємопов’язані елементи адміністративно-репресивного механізму, кульмінацією якого стала акція «Вісла». Сучасна польська дискусія щодо її юридичної оцінки та законодавче визнання Україною примусово переселених українців депортованими засвідчують актуальність історико-правового осмислення цих подій.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Chudzik, W., Gajowniczek, Z., Majewski, M., & Tucholski, J. (Eds.). (2006). Akcja «Wisła» 1947 [Operation «Vistula» 1947]. Warszawa-Kijów: Instytut Pamięci Narodowej, 832 p. [in Polish]

Drozd, R. (2001). Polityka władz wobec ludności ukraińskiej w Polsce w latach 1944-1989 [Government policy towards the Ukrainian population in Poland in 1944-1989]. Warszawa: Tyrsa, 380 p. [in Polish]

Drozd, R. (2020). Akcje wysiedleńcze Ukraińców-Łemków w Polsce w latach 1944-1950 [Deportation campaigns against Ukrainians and Lemkos in Poland in 1944-1950]. Rusyn Studies, 4 (4), 57-74. https://doi.org/10.19090/rs.2020.4.57-74 [in Polish]

Drozd, R., & Hałagida, I. (1999). Ukraińcy w Polsce 1944-1989: walka o tożsamość: dokumenty i materiały [Ukrainians in Poland 1944-1989: The struggle for identity: Documents and materials]. Warszawa: Burchard Edition, 302 p. [in Polish]

Europejski Trybunał Praw Człowieka. (2004). Sprawa Broniowski przeciwko Polsce. Skarga nr 31443/96. Wyrok Wielkiej Izby z dnia 22 czerwca 2004 r. [Case of Broniowski v. Poland. Application no. 31443/96. Grand Chamber judgment of 22 June 2004]. [in Polish]

Hałagida, I. (2002). Ukraińcy na zachodnich i północnych ziemiach Polski 1947-1957 [Ukrainians in the western and northern territories of Poland, 1947-1957]. Warszawa: Instytut Pamięci Narodowej, 259 p. [in Polish]

Halczak, B. (2022). Umowa o wymianie ludności z dnia 9 września 1944 r. między Polską a Radziecką Ukrainą i jej realizacja wobec mniejszości ukraińskiej w Polsce [The population exchange agreement of 9 September 1944 between Poland and Soviet Ukraine and its implementation with regard to the Ukrainian minority in Poland]. Rusyn Studies, 6 (6), 89-110. https://doi.org/10.19090/rs.2022.6.89-110 [in Polish]

Iwaneczko, D. (2003). Wysiedlenia Ukraińców a Kościół greckokatolicki w Polsce (1944-1947) [The deportation of Ukrainians and the Greek Catholic Church in Poland (1944-1947)]. In J. Pisuliński (Ed.), Akcja «Wisła» [Operation «Vistula»]. Warszawa: Instytut Pamięci Narodowej, 142-145 [in Polish]

Kamiński, Ł. (2003). Obóz Jaworzno: ukraiński etap [Jaworzno Camp: The Ukrainian stage]. In J. Pisuliński (Ed.), Akcja «Wisła» [Operation «Vistula»]. Warszawa: Instytut Pamięci Narodowej, 174-176 [in Polish]

Olejnik, L. (2001). Po Akcji „Wisła”. Ewolucja polityki państwa polskiego wobec ludności ukraińskiej w latach 1947-1958 [After Operation «Vistula». Evolution of Polish state policy towards the Ukrainian population in 1947-1958]. Acta Universitatis Lodziensis. Folia Historica, 71, 159-188. https://doi.org/10.18778/0208-6050.71.11 [in Polish]

Olejnik, L. (2003). Polityka narodowościowa Polski w latach 1944-1960 [Polish nationalities policy in 1944-1960]. Łódź: Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego, 640 p. [in Polish]

Persak, K. (2018). Akcja «Wisła» - próba kwalifikacji prawnej [Operation «Vistula» – An attempt at legal classification]. Studia Polityczne, 46(1), 23-54. https://doi.org/10.35757/STP.2018.46.1.02 [in Polish]

Pisuliński, J. (2004). Polityka władz wobec społeczności ukraińskiej w latach 1944-1956 [Government policy towards the Ukrainian community in 1944-1956]. Pamięć i Sprawiedliwość, 6 (2), 161-184. [in Polish]