Українське козацтво у поглядах польської історичної науки кінця 19 – початку 20 ст.

Ключові слова: українське козацтво, польська історіографія, 17 ст., Богдан Хмельницький, козацькі повстання, соціально-політичні причини, історіографічні школи, кінець 19 – поч. 20 ст.

Анотація

У статті проаналізовано підходи та оцінки польських істориків кінця 19 – початку 20 ст. щодо українського козацтва. Особлива увага приділена трактуванню причин козацьких повстань, ролі Богдана Хмельницького та соціально-політичних наслідків козацьких змагань. Розглянуто вплив національних, соціальних та релігійних факторів на формування польської історіографічної концепції козацтва, а також порівняно різні школи польської історичної науки.

Метою статті є виявлення специфіки поглядів польських істориків кінця 19 – початку 20 ст. на українське козацтво та козацькі повстання, а також аналіз їх впливу на формування історіографічного дискурсу щодо Польщі та України у зазначений період.

Методологічна основа дослідження базується на історико-історіографічному та порівняльному аналізі джерел, включно з польськими науковими працями кінця 19 – початку 20 ст., архівними матеріалами, а також на застосуванні методів системного аналізу, історико-порівняльного підходу та критичного осмислення джерел.

Наукова новизна публікації. У статті здійснено спробу систематизації поглядів польських істориків різних шкіл та ідеологічних спрямувань щодо українського козацтва кінця 19 – початку 20 ст. Проведено комплексний аналіз трактувань козацьких повстань, ролі гетьманів та оцінки соціально-політичних наслідків для Речі Посполитої, що дозволяє уточнити специфіку польської історіографії та її вплив на сучасне сприйняття козацької проблематики.

Висновки. Польські історики кінця 19 – початку 20 ст. трактували українське козацтво переважно як внутрішню проблему Речі Посполитої, надаючи значної уваги соціально-економічним та політичним чинникам повстань. Водночас більшість авторів ігнорували національний та релігійний аспекти козацьких змагань, а роль Богдана Хмельницького оцінювали амбівалентно, поєднуючи військові здібності з особистими амбіціями та помстою. Аналіз свідчить про домінування позитивістських та неоромантичних інтерпретацій у польській історіографії, що вплинуло на формування стереотипного образу козацтва в польській науці.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Bobrzyński, M. (1879). Dzieje Polski w zarysie. Kraków: Gebethner i Wolff. 495 s. [in Polish].

Czermak, W. (1898). Ostatnie lata Jana Kazimierza. Kraków: Akademia Umiejętności. 463 s. [in Polish].

Jabłonowski, A. (1877). Źródła dziejowe. T. 5: Lustracye królewszczyzn ziem ruskich Wołynia, Podola i Ukrainy z pierwszej połowy XVII wieku. Warszawa: Gebethner i Wolff. 226 s. Retrieved from: https://www.wbc.poznan.pl/publication/1870/edition/3115 [in Polish].

Korzon, T. (1897). Wewnętrzne dzieje Polski za Stanisława Augusta (1764–1794). T. I–VI. Kraków–Warszawa. Retrieved from: https://www.wbc.poznan.pl/publication/4159 [in Polish].

Lewicki, A. (1884). Zarys historii Polski i krajów ruskich z nią połączonych. Kraków. 304 s. [in Polish].

Rawita-Gawroński, F. (1922). Kozaczyzna ukrainna w Rzeczypospolitej Polskiej do końca XVIII wieku. Zarys polityczno-historyczny. Warszawa: Gebethner i Wolff. 238 s. [in Polish].

Roszkowski, W. (2003). Najnowsza historia Polski 1914–1945. Warszawa: Świat Książki. 688 s. [in Polish].

Smoleński, W. (1897). Dzieje narodu polskiego. Warszawa. 596 s. [in Polish]

Sokołowski, A. (1896). Dzieje Polski ilustrowane. T. 1. Vienna: Nakładem Maurycego Perlesa. 310 s. [in Polish].

Zakrzewski, S. (1925). Bolesław Chrobry Wielki. Lwów: Zakład Narodowy im. Ossolińskich. 439 s. Retrieved from: https://polona.pl/item-view/edbace40-687a-410b-b8b0-c5ed5e9fce51[in Polish].


Переглядів анотації: 82
Завантажень PDF: 40
Опубліковано
2026-06-27
Як цитувати
Моцак, С., & Горобець, І. (2026). Українське козацтво у поглядах польської історичної науки кінця 19 – початку 20 ст. Консенсус, (2), 26-38. https://doi.org/10.31110/consensus/2026-02/026-038
Номер
Розділ
Історія України

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають