Створення військових поселень і реформа початкової військової освіти

Анотація

Мета роботи полягає в розкритті проблеми впливу введених військових поселень в Росії на інститут військових кантоністів, особливо в ракурсі їх навчання та військової підготовки. Крім того, дослідження цієї проблеми полягає у виявленні особливості політики самодержавства, в галузі підготовки армійського резерву в часи функціонування військових поселень в різних районах країни. Складність та багатофакторність їх історії потребувала додаткового аналізу як окремих періодів їх існування, так і окремих регіонів дислокації.

Методологія дослідження базувалася на використанні основних параметрів сучасної парадигми історії: структурна антропологія, «лінгвістичний зворот», «глобальна» та «структурна» методологія Школи «Анналів», мікроісторія, запозичення компонентів суміжних і гуманітарних наук, методи верифікації, проблемно-хронологічний метод.

Основна джерельна база роботи полягала у використанні матеріалів низки фондів Російського державного військово-історичного архіву, а також деяких опублікованих джерел.

Наукова новизна роботи полягає у спробі адаптувати матеріали, пов’язані з вивченням заявленої теми дослідження, до наявної в історіографії проблеми функціонування інституту військових поселень. Застосовано між дисциплінарний підхід, який дозволив виявити особливості функціонування системи освіти у військових поселеннях. На підставі обробки та аналізу даних з різноманітних джерел вдалося висвітлити ключові аспекти історії формування системи шкіл для кантоністів військових поселень. Отримало подальший розвиток: історія про час та обставини заснування системи шкільної освіти військових кантоністів в різних регіонах країни.

На основі аналізу джерел можна зробити наступні висновки. В зазначений період продовжується формування спеціальних учбових підрозділів, початий ще у 1808 р. В цей час змінюється порядок розподілення кантоністів на службу в армійських підрозділах. У зв’язку з введенням військових поселень частина кантоністів направлялася в поселені війська. До підпорядкування військових кантоністів О.А. Аракчеєву, їх включення у поселенні війська було незначним. З 1824 р. картина значно змінюється: щорічно не менше 25% кантоністів, що направлялися на службу у війська, поступало на укомплектування поселених військ. На протязі вказаного періоду уряд неодноразово намагався покращити життя солдатських дітей, що знаходилися у відділеннях військових кантоністів. Однак, робилося це не за рахунок збільшення штатної чисельності місць, збільшення численності відділень та асигнувань, а шляхом зменшення кількості кантоністів, що навчалися в цих учбових закладах.