Народний рух України в процесі трансформації від громадського руху до політичної партії

В’ячеслав Оліцький; Анна Макуха

doi:10.31110/consensus/2026-01/091-101

В’ячеслав Оліцький Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка https://orcid.org/0000-0001-5518-5127
Анна Макуха Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка https://orcid.org/0009-0002-2849-2601

DOI: https://doi.org/10.31110/consensus/2026-01/091-101

Ключові слова: Україна, Народний рух України, політична трансформація, політична партія, багатопартійність

Анотація

Мета статті полягає в аналізі трансформації Народного руху України від громадського руху до політичної партії та її наслідків для політичного розвитку України.

Наукова новизна статті полягає у комплексному аналізі внутрішніх організаційних та ідейних чинників трансформації Народного руху України в політичну партію й оцінці їхнього впливу на формування багатопартійної системи в Україні.

Висновки. Народний рух України став одним із ключових чинників політичної мобілізації українського суспільства наприкінці 1980-х – на початку 1990-х рр., поєднавши функції громадянського спротиву, національно-культурного відродження та політичної опозиції радянській системі. Його поява була зумовлена кризою радянської ідеології, активізацією громадянських ініціатив і зростанням національної свідомості в умовах перебудови. Особливістю НРУ стала його початкова організаційна відкритість і світоглядна неоднорідність, що забезпечили широку соціальну базу та швидке зростання впливу, але водночас заклали структурні обмеження для подальшої інституціоналізації. Відмова від жорстких ідеологічних рамок на ранньому етапі була тактично виправданою, проте в умовах формування багатопартійної системи перетворилася на чинник внутрішньої дезінтеграції. Водночас неспроможність Руху трансформувати масову підтримку у стабільне парламентське представництво засвідчила обмеженість в умовах переходу до інституційної політики. Трансформація Народного руху України у політичну партію стала закономірним етапом його еволюції, проте супроводжувалася розколом національно-демократичного середовища, втратою масовості та зменшенням впливу на політичні процеси.

Загалом досвід НРУ демонструє складність переходу від широкого громадянського руху до інституційної партійної політики в умовах пострадянської трансформації. НРУ залишив глибокий слід у процесі державотворення та формування політичної культури незалежної України, проте трансформація водночас засвідчила обмеження Руху, як довгострокового інструменту політичної боротьби в умовах стабілізації політичної системи.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Bazhan, O. (2010). Vplyv Narodnoho rukhu na natsionalnu samosvidomist naselennia URSR u 1989–1991 rokakh [The Influence of the People’s Movement on the National Consciousness of the Population of the Ukrainian SSR in 1989–1991]. Magisterium, 41, 43–45. [in Ukrainian].

Baranovska, N. (2010). Suspilno-politychni ta sotsialno-ekonomichni peredumovy vyniknennia Rukhu [Socio-Political and Socio-Economic Preconditions of the Emergence of the Movement]. Narodnyi Rukh Ukrainy: istoriia, ideolohiia ta politychna evoliutsiia (1989-2009): Materialy krugloho stolu, prysviacheno 20-i richnytsi stvorennia Nar. Rukhu Ukrainy za perebudovu (m. Kyiv, 22 veresnia 2009 r.). Kyiv, 13–27. [in Ukrainian].

Haran, O. (2010). Prohramni dokumenty Rukhu v konteksti osnovnykh ideolohiĭ suchasnosti [Program Documents of the Movement in the Context of Contemporary Ideologies]. Narodnyi Rukh Ukrainy: istoriia, ideolohiia ta politychna evoliutsiia (1989–2009): Materialy krugloho stolu, prysviacheno 20-i richnytsi stvorennia Nar. Rukhu Ukrainy za perebudovu (m. Kyiv, 22 veresnia 2009 r.). Kyiv, 7–11. [in Ukrainian].

Honcharuk, H. (1997). Narodnyi Rukh Ukrainy. Istoriia [The People’s Movement of Ukraine: History]. Odesa: Astroprint. 359 s. [in Ukrainian].

Hrytsak, Ya. (2000). Narys istoriï Ukrainy: Formuvannia modernoiu ukrainskoiu natsii XIX–XX st. [Outline of the History of Ukraine: Formation of the Modern Ukrainian Nation, 19th–20th Centuries]. Kyiv: Heneza. 249 s. [in Ukrainian].

Derevinskyi, V. (2010). Transformatsiia NRU z hromadsko-politychnoi orhanizatsii v politychnu partiiu [Transformation of the People’s Movement of Ukraine from a Civic-Political Organisation into a Political Party]. Narodnyi Rukh Ukrainy: istoriia, ideolohiia ta politychna evoliutsiia (1989–2009): Materialy krugloho stolu, prysviacheno 20-i richnytsi stvorennia Nar. Rukhu Ukrainy za perebudovu (m. Kyiv, 22 veresnia 2009 r.). Kyiv, 29–36. [in Ukrainian].

Kondratiuk, K., & Kachmar, V. (2020). Novitnia istoriia Ukrainy (1945–2020 roky) [Modern History of Ukraine (1945–2020)]. Lviv: LNU imeni Ivana Franka. 212 s. [in Ukrainian].

Kulchytskyi, S. (2024). Novitnia istoriia Ukrainy (1953–2023) [Modern History of Ukraine (1953–2023)]. Kyiv: Arii. 576 s. [in Ukrainian].

Lavrynovych, O. (2018). Yak «Rukh» vidmovyvsia staty partiieiu vlady. [How the Rukh refused to become a party of power]. Den. https://day.kyiv.ua/uk/article/polityka/yak-ruh-vidmovyvsya-staty-partiyeyu-vlady (дата доступу 25.01.2026). [in Ukrainian].

Lytvyn, V. (2000). Ukraina na mezhi tysiacholittʹ (1991–2000 rr.) [Ukraine at the Turn of the Millennium (1991–2000)]. Kyiv: Vydavnychyi dim «Alternatyvy». 360 s. [in Ukrainian].

Polishchuk, I. (2019). Narodnyi Rukh Ukrainy: prychyny vyniknennia ta naslidky diialnosti [People’s Movement of Ukraine: Causes of Emergence and Consequences of Activity]. Acta Historiae & Politicae: Saeculum XXI, 1, 58–71. https://doi.org/10.26693/ahpsxxi2019.01.058 [in Ukrainian].

Chornovil, V. (2011). Tvory. Tom 7: Statti, vystupy, interviu (berezen 1990 – hrudenʹ 1992) [Works. Vol. 7: Articles, Speeches, Interviews (March 1990 – December 1992)]. Kyiv: Smoloskyp. 1079 s. [in Ukrainian].