Теоретико-методологічні патерни нелінійного розуміння соціальних систем та історичного процесу

Ігор Снегірьов

doi:10.31110/consensus/2022-02/091-109

Ігор Снегірьов Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка https://orcid.org/0000-0002-2624-2097

DOI: https://doi.org/10.31110/consensus/2022-02/091-109

Ключові слова: нелінійність, постнекласична наука, біфуркаційні періоди, теорія самоорганізації, детермінізм, індетермінізм

Анотація

У статті через призму теорії самоорганізації та нелінійного підходу здійснюється аналіз основоположних принципів постнекласичної науки та їх екстраполяції на системи різної природи, включаючи соціум в історичному контексті. Особлива увага автора акцентується на принциповій нелінійності і стохастичности біфуркаційних переходів як у суспільно-історичних, так і природних структурах. Розкривається специфіка співвідношення детермінізму і індетермінізму на різних етапах історичного розвитку.

Автор доводить тезу, відповідно до якої формування нелінійного стилю мислення не означає кінець колишньої наукової парадигми і межу розвитку класичної картини світу, а мова йде про деякий методологічний синтез в рамках сучасної картини світу, який здійснюється в нелінійному світорозумінні.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Arnold V. Teoryia katastrof. Spb.: Lybrokom, 2020. 136 s.

Astafev A., Branskyi V., Ohanian K. Sotsyalnaia synerhetyka. M.: Petropolys. 2015. 192 s.

Dzoban O.P. Suchasna sotsialna synerhetyka: do pytannia pro vyznachennia kontseptualnykh osnov. Visnyk Natsionalnoi yurydychnoi akademii Ukrainy im. Yaroslava Mudroho. Ser. Filosofiia, filosofiia prava, politolohiia, sotsiolohiia: zb. nauk. pr. Kh.: Pravo, 2019. № 7. S. 3-15.

Haken H. Synerhetyka. Pryntsypy y osnovy. Perspektyvy y prylozhenyia. M.: Lenand, Edytoryal URSS, 2019. 476 s.

Kapra F. Dao fizyky. K.: Sofiia, 2018. 416 s.

Laplas P. Opyt fylosofyy teoryy veroiatnostei. Spb.: Lybrokom, 2017. 208 s.

Lukianets V.S. Naukomistke maibutnie. Filosofiia nanotekhnolohii. Praktychna filosofiia. 2015. № 3. S. 10-27.

Malkin I.H. Metody Liapunova ta Puankare v teorii neliniinykh amplitud. K., 2019. 246 s.

Nazaretian A.P. Nelyneinoe budushchee. M.: MBA, 2017. 440 s.

Pryhozhyn I. Piznannia skladnoho. K., 2019. 354 s.

Redko V.H. Evoliutsyia. Neironnye sety. Yntellekt. Modely y kontseptsyy evoliutsyonnoi kybernetyky. M.: Lenand, 2017. 224 s.

Ruzavyn H.Y. Metodolohyia nauchnoho yssledovanyia. M.: Yunyty-Dana, 2011. 318 s.

Sachkov Yu.V. Konstruktyvnaia rol sluchaia. Voprosy fylosofii. 1988. № 5. S. 82-94.

Spontannost y determynyzm. M.: Nauka, YFRAN, 2006. 330 s.

Ursul A.D. Hlobalnыe yssledovanyia y hlobalyzatsyia nauky. Voprosy fylosofyy. 2013. № 11. S. 112-123.

Vaidlykh V. Sotsyodynamyka. Systemnyi podkhod k matematycheskomu modelyrovanyiu v sotsyalnыkh naukakh. Spb.: Lybrokom, 2018. 480 s.

Vasylkova V.V. Poriadok i khaos v rozvytku v sotsialnykh system. Kh., 2019. 480 s.