Пізньотрипільські пам’ятки на території Житомирської області
Анотація
Стаття присвячена пізньотрипільських пам’яткам городського типу на території Житомирської області, визначаються спільні риси та особливості основних археологічно досліджених поселень. Увага також приділена історії досліджень пам’яток періоду С ІІ на Житомирщині.
Мета статті: схарактеризувати пізньотрипільські пам’ятки на території Житомирської обл., визначити їх спільні риси, завдяки яким вони утворюють городську групу пам’яток.
Методологічною основою дослідження виступають принцип науковості та системності, методи аналізу, синтезу, узагальнення.
Наукова новизна: вперше проаналізовано та систематизовано інформацію про пізньотрипільські пам’ятки на території Житомирської області.
Висновки. На території Житомирської області зафіксовано більше 50 пам’яток пізньотрипільського часу. Одним із перших їх почав досліджувати С. Гамченко, але результати його досліджень досі не опубліковані.
В середині 1930-х рр. дослідженню трипільської культури надавали особливого значення, тому спеціалістами розробляється нова методологія розшуку і всебічного вивчення пам’яток. В пріоритеті дослідження пам’ятки великою площею. Серед пізньотрипільських пам’яток Житомирщини найбільш дослідженою є поселення Городськ. До його археологічного вивчення долучились відомі археологи В. Петров, Є. Кричевський, М. Макаревич. Городище в Городську було визнано епонімною пам’яткою.
Протягом 1940-х рр. було відкрито велику кількість до того невідомих поселень пізньотрипільського часу. Частина з них просто фіксувалась, але деякі були частково розкопані, зокрема поселення біля с. Троянів. Отримані матеріали доводили, що саме троянівське поселення є самим раннім на Житомирщині.
Накопичений матеріал також дозволив сформулювати основні ознаки пам’яток, виділених у городський тип. Серед них і топографія поселень, і зміна пріоритетів в господарстві на користь тваринництва. Кілька десятиліть археологи прагнули «прослідити» процес «зникнення» трипільської культури на прикладах пам’яток Житомирщини. Сучасні дослідники дотримуються думки про те що ми спостерігаємо не зникнення, а трансформацію пізньотрипільської культури і її подальший розвиток в нових природно-історичних умовах.
Завантаження
Посилання
Balanovskaia T., Shmahlyi N. (1959) Pozdnetrypolskoe poselenye u s. Troianov Zhytomyrskoi obl. [Late Tripoli settlement in the village Troyanov Zhytomyr region]. KSYA, 8, 125-128 [in Ukrainian].
Berezovets D. (1952) Rozvidky u verkhiv’iakh Pivdennoho Buhu. Arkheolohichni pam’iatky URSR [Exploration in the upper reaches of the Southern Bug], 3, 207-219. [in Ukrainian].
Vyiezzhev R. (1952) Arkheolohichni pam’iatky nyzhnoi techii r. Hnylop’iati. Arkheolohichni pam’iatky URSR [Archaeological monuments of the lower reaches of the Gnylopyati River], 3, 197-206. [in Ukrainian].
Videiko M. (2017) Istoriia doslidzhen poselennia trypilskoi kultury Horodsk (Horodske).[ History of research on the Trypillian culture settlement of Gorodsk (Gorodske)] Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 4 (25), 336-342. [in Ukrainian].
Videiko M. (2017) Poselennia piznoho etapu trypilskoi kultury v Horodsku. [Settlement of the late stage of the Trypillian culture in Gorodsk] Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 4(25), 342-351. [in Ukrainian].
Honcharov V. (1949) Arkheolohichna rozvidka po r. Rostavytsi v 1946 r. [Archaeological exploration along the Rostavitsa River in 1946.] Arkheolohichni pam’iatky URSR, 1, 237-244 [in Ukrainian].
Zakharuk Yu. (1956) Piznotrypilske poselennia u verkhiv’iakh r. Sluchi. (Korotke povidomlennia pro rozvidkovi rozkopky bilia s. Novoi Chortoryi v 1949 r.) [Late Trypillia settlement in the upper reaches of the Sluch River. (A brief report on exploratory excavations near the village of Novaya Chortoria in 1949)] Arkheolohichni pam’iatky URSR, 6, 130-133. [in Ukrainian].
Makarevych M. (1952) Trypilske poselennia bilia s. Pavolochi. [Trypillya settlement near the village of Pavolochi] Arkheolohichni pam’iatky URSR, .4, 96-103. [in Ukrainian].
Movchanivsyi T. (1935) Cherhovi metodolohichni pytannia trypilskoi problemy. [Another methodological issue of the Trypillian problem.], Naukovi zapysky Instytutu istorii materialnoi kultury 5-6, 65-86. [in Ukrainian].
Shmahliy M. (1966). Horodsko-volynskyy variant piznotrypilskoyi kultury. [The Gorodsk-Volyn variant of the late Trypillian culture]. Arkheolohiya, 20, 15-37. [in Ukrainian].
Переглядів анотації: 32 Завантажень PDF: 22
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
e-ISSN: 
