Деревно-земляні матеріали у воєнній архітектурі лісостепових салтівсько-маяцьких городищ

Геннадій Свистун; Віктор Квітковський

doi:10.31110/consensus/2025-03/027-038

Геннадій Свистун Харківська гуманітарно-педагогічна академія https://orcid.org/0000-0001-7446-0809
Віктор Квітковський Харківська гуманітарно-педагогічна академія https://orcid.org/0000-0002-2304-0430

DOI: https://doi.org/10.31110/consensus/2025-03/027-038

Ключові слова: фортифікація, деревно-земляні матеріали, салтівсько-маяцька культурно-історична спільність, городище, раннє середньовіччя

Анотація

У статті наведено основні результати дослідження лісостепових салтівсько-маяцьких городищ, в оборонних спорудах яких не зафіксовано застосування будівельного каміння та його замінника – обпаленої цегли, з виключно деревно-земляними укріпленнями. Аналіз їх розташування виявляє певні локації, де вони кількісно переважають чи є єдиним різновидом у відношенні до тих, що мають муровані оборонні споруди. Наведені різні точки зору дослідників та пояснення авторів щодо витоків такого будівництва і ролі городищ з деревно-земляними фортифікаціями, мети їх побудови.

Метою статті є висвітлення основних результатів дослідження лісостепових салтівсько-маяцьких городищ, підведення підсумків сучасного стану знань про них. Також автори мали намір пояснити роль цих городищ у лісостеповому регіоні, який був освоєний носіями салтівсько-маяцької культурно-історичної спільності, опираючись на сучасний стан знань про це коло пам’яток.

Методологічною основою дослідження стали принципи об’єктивності, історизму та системності із застосуванням загальнонаукових методів аналізу, вивчення явищ у конкретно-історичних умовах. Аналіз природно-географічних умов дозволив з’ясувати наявні основні будівельні матеріали, які використовувалися давніми будівельниками. З урахуванням даних історичної географії та геології виявлялися локації з концентрацією оборонних споруд із різними застосованими різновидами будівельних матеріалів.

Наукова новизна публікації. Уперше лісостепові салтівсько-маяцькі городища з виключно деревно-земляними оборонними спорудами піддані спеціальному комплексному аналізу, виявлено загальний стан їх дослідженості і наведені можливі пояснення цьому виду оборонної архітектури.

Висновки. Деревно-земляні лісостепові салтівсько-маяцькі городища внаслідок їх поодинокого і спорадичного розташування по території лісостепу (у прилеглій до нього зоні середньої течії Сіверського Дінця вони є, за сучасними даними, виключним видом) на фоні загальної картографії салтівсько-маяцьких лісостепових фортифікацій являють собою, скоріш за все, місця сховищ салтівсько-маяцького населення на перших (що більш можливо) чи останніх етапах перебування його в зоні колонізації. Також вона може свідчити про незначні ресурси окремих спільностей означеної території, які не могли дозволити собі відчуження значних працевитрат. Хоча не виключено, що такі укріплення могли вважатися задовільними як такі для того ж оскільського мікрорегіону в верхів’ях течії річки, де археологічно виявлений великий чорнометалургійний центр. Тут такі городища переважають.

Деревно-земляні укріплення намагалися створювати з найменшими затратами, використовуючи найдоступніші будівельні матеріали, якими були дерево та ґрунт, вивільнений у процесі риття ровів.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Afanasev, G.E. (1993). Donskie alany sotsialnye struktury alano-asso-burtasskogo naseleniia basseina Srednego Dona [Don Alans: Social Structures of the Alano-Asso-Burtas Population of the Middle Don Basin]. Moskva: Nauka. 184 s. [in Russian].

Afanasev, G.E. (1987). Naselenie lesostepnoi zony basseina srednego Dona v VIII–X vekakh (alanskii variant saltovo-maiatskoi kultury) [The Population of the Forest-Steppe Zone of the Middle Don Basin in the 8th–10th Centuries (The Alanic Variant of the Saltovo-Mayaki Culture)]. Arkheologicheskie otkrytiia na novostroikakh, 2. Moskva: Nauka. 200 s. [in Russian].

Afanasev, G.E. (2015). O samoidentifikatsii KHazarskogo kaganata v IX v. (po dannym sistemy oborony) [On the Self-Identification of the Khazar Khaganate in the 9th Century (According to Data from the Defense System)]. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii, 238. Moskva: Yazyki slavianskoi kultury. S. 98–114. [in Russian].

Afanasev, G.E. (2016). O territorii KHazarskogo kaganata i khazarskogo domena v IX veke [On the Territory of the Khazar Khaganate and the Khazar «Domain» in the 9th Century]. Divnogorskii sbornik Trudy muzeia-zapovednika Divnogore, 6. Voronezh: IPTS Nauchnaia kniga. S. 41–72. [in Russian].

Afanasev, G.E. (1975). Poseleniia VI-IX vv. raiona Kislovodska [Settlements of the 6th – 9th Centuries in the Kislovodsk Region]. Sovetskaia arkheologiia, 3. S. 53–62. [in Russian].

Vinnikov, A.Z., Stepovoi, A.V. (2012). Drevnie metallurgi Pooskolia IUtanovskii metallurgicheskii kompleks saltovo-maiatskoi kultury [Ancient Metallurgists of the Oskol Region (The Yutanovsky Metallurgical Complex of the Saltovo-Mayaki Culture)]. Voronezh: Izdatelsko-poligraficheskii tsentr Voronezhskogo gosudarstvennogo universiteta. 229 s. [in Russian].

Kvitkovskyi, V.I. (2019). Budivelna sprava saltivskoho lisostepovoho naselennia v baseini Siverskoho Dintsia kintsia I tys. n.e. [Building Practices of the Saltovo Forest-Steppe Population in the Seversky Donets Basin at the End of the 1st Millennium AD.]: dys… kand. ist. nauk. Kyiv. 250 s. [in Ukrainian].

Kirikov, S.V. (1979). CHelovek i priroda Vostochnoevropeiskoi lesostepi v X – nach. XIX vv. [Man and Nature of the East European Forest-Steppe in the 10th – Early 19th Centuries]. Moskva: Nauka. 183 s. [in Russian].

Koloda, V.V. (2021–2022). Gorodishcha v strukture poselenii lesostepnoi KHazarii [Hillforts in the Settlement Structure of Forest-Steppe Khazaria]. KHazarskii almanakh, 18. KHarkov. S. 141–170. [in Russian].

Koloda, V.V. (2000). Zhytla rannoho serednovichchia u Verkhnomu Saltovi [Dwellings of the Early Middle Ages in Verkhniy Saltov]. Arkheolohiia, 4. S. 40–54. [in Ukrainian].

Kravchenko, E.E. (2004). Gorodishcha srednego techeniia Severskogo Dontsa [Hillforts of the Middle Course of the Seversky Donets]. KHazarskii almanakh, 3. Kharkov. S. 242–276. [in Russian].

Kravchenko, E.E. (2018). Oboronitelnye sooruzheniia arkheologicheskogo kompleksa u s Sidorovo (srednee techenie Severskogo Dontsa) [Defensive Structures of the Archaeological Complex near the Village of Sidorovo (Middle Course of the Seversky Donets)]. Povolzhskaia arkheologiia, 2 (24). S. 10–32. [in Russian].

Kryganov, A.V. (2004). Dva unikalneishikh fortifikatsionnykh punkta Khazarii na ee severo-zapadnoi okraine [Two Unique Fortification Points of Khazaria on its Northwestern Outskirts]. VIII skhidnoznavchi chitannia A. Krimskogo .Tezi dopovidei mizhnarodnoi naukovoi konferentsi. Kiev. S. 139-141. [in Russian].

Larenok, P.A., Semenov, A.I. (1999). Sarkel, Sarkel, eshche Sarkel [Sarkel, Sarkel, More Sarkel]. Donskaia arkheologiia, 3–4. S. 25–37. [in Russian].

Mikheev, V.K. (1985). Podone v sostave KHazarskogo kaganata [The Don Region as Part of the Khazar Khaganate]. Kharkov: Vishcha shkola. 148 s. [in Russian].

Ochir-Goriaeva, M.A. (2017). Pervye rezultaty izucheniia poseleniia epokhi rannego srednevekovia na territorii Respubliki Kalmykiia [First Results of the Study of an Early Medieval Settlement in the Republic of Kalmykia]. Kharkovskii istoriko-arkheologicheskii sbornik, 21. KHarkov: Machulin. S. 4–21. [in Russian].

Pletneva, S.A. (1962). O sviaziakh alano-bolgarskikh plemen Podonia so slavianami v VIII-IX vv. [On the Connections Between the Alano-Bulgar Tribes of the Don Region and the Slavs in the 8th – 9th Centuries]. Sovetskaia arkheologiia,1. S. 83–86. [in Russian].

Pletneva, S.A. (1999). Ocherki khazarskoi arkheologii [Essays on Khazar Archaeology]. Nauch. Red. i poslesl. V.Ya. Petrukhina. Moskva: Mosty kultury; Ierusalim: Gesharim. (Seriia “Sovremennye issledovaniia“). 373 s. [in Russian].

Pletneva, S.A. (2000). Ocherki khazarskoi arkheologii [Essays on Khazar Archaeology]. Nauch. Red. i poslesl. V.Ya. Petrukhina. Moskva: Mosty kultury; Ierusalim: Gesharim. (Seriia “Sovremennye issledovaniia“). 364 s. [in Russian].

Pletneva, S.A. (1996). Sarkel i shelkovyi put [Sarkel and the Silk Road]. Voronezh: Izdatelstvo Voronezhskogo gosudarstvennogo universiteta. 174 s. [in Russian].

Runich, A.P. (1974). Ukrepleniia rannego srednevekovia v Kislovodskoi kotlovine [Fortifications of the Early Middle Ages in the Kislovodsk Basin]. Arkheologiia evraziiskikh stepei, 1. S. 27-36. [in Russian].

Svystun, H.Ye. (2017). KHotomlianskoe gorodishche i ego okruga v saltovo-maiatskoe vremia [Khotomlya Hillfort and its Vicinity in the Saltovo-Mayaki Period]. V.K. Mikheiev. Uchni ta poslidovnyky do 80-richchia z dnia narodzhennia. Kharkiv: TOV RA «IRIS». S. 98–108. [in Russian].

Svystun, H.Ye. (2020). Fortyfikatsiia saltivskykh lisostepovykh horodyshch [Fortification of Saltovo Forest-Steppe Hillforts]: dys… kand. ist. nauk. Kyiv. 322 s. [in Ukrainian].

Semenov, A.I. (1998). Tretii Sarkel? (K istorii izucheniia Pritsimlianskogo kompleksa pamiatnikov khazarskogo vremeni) [The Third Sarkel? (On the History of Studying the Tsimlyansk Complex of Khazar-Period Sites)]. Poseleniia: sreda, kultura, sotsium. Materialy tematicheskoi nauchnoi konferentsii. Sankt-Peterburg, 6-9 oktiabria 1998 g. Sankt-Peterburg: SPbGU. S. 122–125. [in Russian].

Flerov, V.S. (2017). O pervykh publikatsiiakh mestonakhozhdeniia Bashanta. Neizvestnaia vizantiiskaia missiia v Khazariiu [On the First Publications of the Bashanta Site. An Unknown Byzantine Mission to Khazaria]. Khazarskii almanakh, 15. S. 281-295. [in Russian].