Місцевий досвід інтерференції культур (Батумі на порозі ХІХ-ХХ ст.)

Анотація

Упродовж тривалого часу питанням діалогу між культурами, між різними народами науковцями приділялася значна увага. Особливо, коли представники різних національностей і культур живуть в одному конкретному місці, в одній країні. Мета цієї статті – показати приклад співіснування людей різних національностей з різними культурами на прикладі Батумі, Грузія. У статті також зосереджено увагу на значенні спільної культурної, господарської, громадянської діяльності в ХІХ–ХХ ст., яка сприяла мирному співіснуванню населення.

У статті також зосереджено увагу на стилі правління тодішнього царського режиму. З метою реалізації політичних інтересів царський уряд намагався не допустити створення в регіоні незалежної держави, постійно зміцнюючи та протиставляючи нації з різними культурами та етносами. Російський імперський режим намагався використовувати національні чи релігійні відмінності для протистояння між християнам і мусульманам, іудаїстам і григоріанцям, башкирам і калмикам тощо. Південно-Західна Грузія, Аджарія, Батумі – регіони, в яких на рубежі ХІХ–ХХ ст. сформувався визначний етнічний субстрат, що на своїй території об’єднав мусульманський, християнський та григоріанський світи – дуже визначний культурний колорит. У статті показано шляхи нейтралізації далеких і підступних планів царської Росії щодо Батумі. Доведено, що історичний досвід Батумі вочевидь свідчить, що конфесійна різноманітність ніколи не створювала відчуження між націями, навіть коли державні структури намагалися цього досягти. На порозі ХІХ–ХХ століть плідна діяльність місцевої інтелігенції була спрямована на нормалізацію міського життя та діалог культур з метою створення конфесійної моделі, характерної лише для Батумі, яка вразила європейців. Цей досвід не втратив свого значення і сьогодні.