Газета «Діло» як джерело до вивчення парламентської діяльності Андрія Коса

Анотація

Метою статті є аналіз української щоденної газети «Діло» як джерела до вивчення парламентської діяльності Андрія Коса – одного з провідних українських депутатів Державної ради Австро-Угорської монархії на межі 19-20 ст. У фокусі – виявлення ролі видання в інформуванні громадськості про діяльність українських парламентарів, зокрема Коса, а також реконструкція політичної позиції останнього через публіцистичні, аналітичні та стенографічні матеріали.

Методологія дослідження базується на принципах історизму, наративного аналізу та джерелознавчого методу. Основним джерельним масивом є публікації газети «Діло» за 1897-1903 роки, в яких зафіксовано виступи, депутатські запити, коментарі та інтерпретації діяльності А. Коса. У роботі здійснено контент-аналіз парламентських матеріалів і тематичну класифікацію заяв Коса щодо актуальних соціальних, національних і правових питань. Паралельно використано допоміжні архівні джерела, мемуарну та історіографічну літературу для критичного зіставлення інформації.

Наукова новизна. Уперше у вітчизняній історіографії газету «Діло» проаналізовано як цілісний та системний масив для реконструкції конкретного політичного портрета українського парламентаря в австро-угорській законодавчій системі. Виявлено специфіку подачі інформації у виданні, ідеологічне позиціонування редакції щодо ключових політичних ініціатив А. Коса, а також роль газети як інструменту формування громадської думки та національної політичної культури в Галичині.

Висновки. Газета «Діло» постає не лише як джерело фактологічної інформації, але й як активний учасник політичного процесу – рупор національно-демократичного крила українського руху в Австро-Угорщині. Її публікації дають змогу відтворити як змістовий аспект парламентської діяльності Андрія Коса, так і механізми політичної комунікації між депутатом і виборцями. Аналіз матеріалів видання дозволяє висвітлити такі ключові теми його діяльності, як захист української мови в судочинстві, критика фіскальної політики щодо селянства, боротьба з цензурою та виступи проти пропінаційного права. У публічному дискурсі Андрій Кос постає як речник соціально маргіналізованих верств і водночас – як учасник ширшої боротьби за національну емансипацію українців у межах багатонаціональної імперії. Отримані результати можуть бути використані для подальших досліджень ролі преси як джерела політичної історії, а також для розробки тем з історії парламентаризму та національного представництва українців у 19-20 ст.