Краєзнавча проблематика у науково-публіцистичній діяльності Богдана Хаварівського

Анотація

Метою статті є аналіз краєзнавчої проблематики у науково-публіцистичній діяльності Богдана Хаварівського та визначення його внеску у вивчення історії, геральдики, релігійної спадщини й архівної справи Тернопільщини. Дослідження спрямоване на систематизацію та узагальнення його науково-публіцистичних праць, що висвітлюють різні аспекти краєзнавчих студій, зокрема історію населених пунктів, міську символіку, роль архівів у збереженні історичної пам’яті та розвиток краєзнавчого руху в регіоні.

Методологія. Дослідження базується на історико-аналітичному підході, що передбачає аналіз науково-публіцистичних праць Богдана Хаварівського у контексті розвитку українського краєзнавства. Використано методи порівняльного аналізу, критичного осмислення архівних матеріалів, контент-аналізу його статей у періодичних виданнях та синтезу отриманих даних для виявлення основних тенденцій його досліджень. Також застосовано міждисциплінарний підхід, який поєднує історичні, етнографічні, філологічні та геральдичні дослідження.

Наукова новизна. Уперше здійснено комплексний аналіз краєзнавчих досліджень Богдана Хаварівського як складової частини розвитку української історіографії та регіонального дослідництва. Виокремлено основні тематичні напрями його праць: історія населених пунктів Тернопільщини, дослідження міської геральдики, вивчення архівних матеріалів, зокрема документів Державного архіву Тернопільської області, та популяризація релігійної історії регіону. Охарактеризовано методологічні засади його підходу до вивчення краєзнавчих аспектів, що ґрунтуються на аналізі первинних джерел та введенні маловідомих архівних документів у науковий обіг.

Висновки. Науково-публіцистична діяльність Богдана Хаварівського зробила значний внесок у розвиток краєзнавства Тернопільщини та формування регіональної історичної пам’яті. Його дослідження геральдики, історії міст і сіл, архівних матеріалів та релігійної спадщини стали важливим джерелом для вивчення локальної історії та етнокультурної ідентичності регіону. Особливе значення мають його праці, присвячені гербам міст і містечок Тернопілля, історії Кременецького, Тернопільського та Борщівського районів, аналізу діяльності Почаївської лаври та збереженню історичних документів. Висвітлення архівних джерел та маловідомих історичних подій дозволяє по-новому осмислити розвиток Тернопільщини як важливого центру української культури та історії.

Наукова спадщина Богдана Хаварівського залишається актуальною та перспективною для подальших досліджень у сфері краєзнавства. Його роботи можуть слугувати основою для нових наукових розвідок, спрямованих на розширення знань про локальну історію, розвиток міської геральдики та збереження документальної спадщини регіону.