Історія Прилуччини: мікроісторичне дослідження для уточнення часу заснування села Карпилівки

Анотація

Мета статті – уточнення часу заснування села Карпилівка Прилуцького району Чернігівської області на підставі аналізу історичних відомостей, використання методів мікроісторичного дослідження та аналізу картографічних джерел.

Методологічну основу дослідження складає комплексне застосування загальнонаукових (аналіз; синтез; порівняння та узагальнення), конкретно-наукових (структурний; інтерпретаторсько-аналітичний, пошуковий, бібліографічний, картографічний) методів, а також методів мікроісторичного дослідження (біографічний, історичної реконструкції, «щільного опису», індивідуалізації та унікалізації, історичної та соціальної екстраполяції).

Наукова новизна полягає у обґрунтуванні на підставі виявлених письмових та картографічних джерел суттєвих коректив часу заснування села Карпилівка Прилуцького району Чернігівської області. Дослідження сприяє зростанню наукового інтересу до вивчення локальних об’єктів та особистостей, персоніфікує та актуалізує локальну історію в контексті історії України, носить краєзнавчий виховний характер. Використана методика дослідження може бути застосована для аналогічних мікроісторичних розвідок локальних історичних об’єктів на території України.

Висновки. Дослідження історії походження села Карпилівки, виявлення фактів, що уточнюють хронологію заснування та контекст історичних подій, стало можливим завдяки використанню комплексу мікроісторичних методів, дослідженням картографічних матеріалів, а також аналізу історичного контексту подій другої половини 17 ст., що розгорталися в Україні та на Срібнянщині. Результатом дослідження можна вважати:

1. Уточнення дати заснування села Карпилівка: населений пункт із такою назвою вірогідно існував з 40-50-х років 17ст., не пізніше квітня 1659 року припиняє своє існування до 1708(10) років.
2. Місце, на якому Срібнянський сотник Антон Троцина повторно заснував село Карпилівку, є місцем розташування села із такою самою назвою, яке вірогідно було знищене у квітні 1659 року каральним загоном московитів в ході бойового зіткнення із козацькими загонами під командуванням Прилуцького полковника Петра Дорошенка.
3. Запустіння та забуття знищеного росіянами села Карпилівка протягом півстоліття стали наслідком військової поразки українців та тривалого домінування російського наративу пояснення історії України. Радянська історіографія успадкувала зазначену імперську політику замовчування трагедії.
4. Заснування Карпилівки у 1708 (або у 1710) році фактично було актом відновлення зруйнованого села в процесі господарського освоєння довколишніх угідь. Версія про нібито давнє татарське руйнування села не знаходить фактичного підтвердження та представлена у російській імперській та радянській історіографії як спосіб уникнути згадки про справжній перебіг подій.
5. Методологія проведеного комплексного дослідження із залученням джерельної інформації та її поліаспектного аналізу може бути використана для подальших досліджень історії Карпилівки, а також інших населених пунктів та локальних фактів мікроісторії. Результативність хронологічної атрибуції через порівняльний та контекстний аналіз різнопланової джерельної інформації (зокрема, картографічної) заслуговують на виокремлення даного аспекту як технологічної складової дослідження та формування методології мікроісторичних та регіональних досліджень.
6. Дослідження має виховний характер, оскільки пояснює вплив російської військової сили на формування контексту локальної історії в окремих регіонах України.