Падіння та відродження Хозарського каганату: регіональні етнополітичні зміни

Анотація

У статті розглядається розпад Хозарського каганату в XI ст., аналізуються причини його занепаду, внутрішні та зовнішні фактори, що призвели до політичної та культурної кризи, а також значення цього процесу для розуміння динаміки середньовічної Євразії.

Методологія: Дослідження базується на методах історичного аналізу та комплексному підході, що включає вивчення історичних джерел, археологічних даних, а також застосування сучасних теорій і концепцій у галузі середньовічної історії. Важливу увагу приділено взаємозв’язку зовнішньоекономічних і внутрішньополітичних факторів, що вплинули на розвиток і занепад Хозарського каганату.

Наукова новизна: Робота є внеском у дослідження причин розпаду Хозарського каганату, особливо в контексті взаємодії зовнішніх загроз і внутрішніх проблем, таких як етнічні та релігійні відмінності, політична нестабільність та економічна криза. Особливу увагу приділено ролі Візантійської імперії, Русі та кочових племен – печенігів і половців у процесі послаблення каганату.

Висновки: розпад Хозарського каганату став результатом сукупності різних факторів: зовнішніх військових загроз, зокрема зіткнень з Руссю та Візантією, а також внутрішніх проблем, зокрема етнічних та релігійних конфліктів, які сприяли політичній та соціальній нестабільності. Ослаблення військової могутності, залежність від найманців і погіршення економічного становища ще більше погіршували становище каганату. Вплив зовнішньої політики сусідніх держав, а також релігійна асиміляція еліти також відіграли роль у розпаді Хозарської держави. Падіння каганату стало яскравим прикладом того, як зовнішні загрози та внутрішні протиріччя можуть призвести до стрімкого занепаду навіть могутньої держави, яка відігравала ключову роль у торгово-політичних відносинах середньовічної Євразії.