Сторінки з життя Оксани Линтварьової

Анотація

Метою роботи є висвітлення життя Оксани Георгіївни Линтварьової.

Методологічною основою роботи є принципи історизму, об’єктивності й системності. Стаття ґрунтується на спеціально-наукових методах соціогуманітарної сфери наукового пізнання.

Наукова новизна полягає в складанні біографії Оксани Линтварьової із зібраних відомостей, знайдених у різножанрових публікаціях; уточненні фактів деяких подій у житті цієї людини.

Висновки. Оксана Георгіївна Линтварьова прожила яскраве й динамічне життя. Вона народилася у 1908 році і померла у 2008, не доживши до свого столітнього ювілею вісім місяців. Жінка є продовжувачкою двох слобожанських дворянських родів – Линтварьових і Бекарюкових. Будучи дворянкою, О. Линтварьова ввібрала європейську, російську й українську культури. В її оточенні було чимало відомих українських літераторів і науковців. Особливо їх багато було в 1920-х – першій половині 1930-х років, коли її мати працювала в Державному видавництві України, а сама Оксана була операторкою першого українського радіоцентру. У різні періоди вона була дружиною визначних українських діячів – Л. Коваліва та Л. Чикаленка. З 1943 року вона закохалася в Ю. Шевельова і певною мірою допомагала йому в науковій роботі, часто перекладаючи його студії європейськими мовами. Через романтичні стосунки з кількома чоловіками українська письменниця О. Забужко називає її «femme fatale».

А втім, її життя не було простим. Адже після безтурботного дитинства жінці, як представниці дворянського роду, з 1917 року довелося зазнати чимало страждань у роки революції і після її припинення, пережити арешт і страту двох чоловіків, утечу від власного арешту аж до Челябінська. Після початку німецько-радянської війни Оксана Георгіївна залишилася в окупованому Харкові, а в 1943 році емігрувала на Захід. Вона брала безпосередню участь у заходах, які проводили українські емігранти в Америці. Значущим учинком її життя вважається впорядкування архіву останнього чоловіка – Льва Чикаленка.