Кар’єрний шлях нотаріусів Ніжинського окружного суду (1874-1914)

  • В’ячеслав Артюх Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка https://orcid.org/0000-0003-4119-1571
  • Павло Біліченко Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка https://orcid.org/0000-0003-0359-5807
Ключові слова: Чернігівська губернія, Ніжинський окружний суд, нотаріус, кар’єрний шлях, професійний портрет

Анотація

Мета статті – реконструювати професійний шлях нотаріусів Ніжинського окружного суду за 1874-1914 рр. Вивченню їх професійного шляху допомагає пошук і залучення архівних документів Фонду 358 «Ніжинський окружний суд» Відділу забезпечення збереженості документів Державного архіву Чернігівської області (м. Ніжин).

Для реалізації мети дослідження було використано біографічний, хронологічний методи, загальнонауковий метод системного аналізу.

Наукова новизна полягає у тому, що до наукового обігу уведено професійний шлях нотаріусів, які працювали при Ніжинському окружному суді за 1874–1914 рр. З’ясовано, 57,1% (8) посадовців були православного віросповідання, 7,1% (1) – римо-католик, 7,1% (1) – лютеранин, ще 28,6% (4) – невідомо. За становою приналежністю: 42,8% (6 осіб) – вихідці з дворян, ще 42,8% (6) – походили із родин протоієрея, міщанина, купця, колезького радника, почесного громадянина, селянина, 14,3% – не відомо. З’ясовано, що 28,6% (4) нотаріусів народилися в губерніях: Полтавській, Херсонській, Чернігівській, Київській; ще 7,1% (1) – Курській, 7,1% – Курляндській губерніях, 57,1% (8) – не вдалося ідентифікувати місце народження. Зафіксовано, що 35,7% (5) мали спеціальну юридичну освіту. Виявлено, що 21,4% (3) осіб розпочали службову діяльність у Одеському, Катеринославському, Ніжинському окружних судах. До посади нотаріуса при Ніжинському окружному суді 28,6% (4) осіб працювали судовими приставами. І.М. Кардашевський почергово обіймав посаду нотаріуса у м. Кролевець, Короп, Конотоп, Ніжин. У той час як Й.Г. Островський, Г.О. Фрейтаг фон Лоринсгоф, М.П. Шепелев працювали лише у м. Ніжин, М.П. Павлушенко – м. Кролевець, С.І. Маринич – м. Глухів. На момент вступу на посаду нотаріуса при Ніжинському окружному суді найменший за віком був П.В. Саббатовський (близько 25 років), найстарший – Й.Г. Островський (близько 53 роки).

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Olha Stefanishyna: nasha meta – prytiahnuty rosiiu do vidpovidalnosti vzhe zaraz [Olga Stefanishyna: Our goal is to hold russia accountable now]. Ministerstvo yustytsii. [in Ukrainian]. Retrieved from https://minjust.gov.ua/news/ministry/olga-stefanishina-nasha-meta-prityagnuti-rosiyu-do-vidpovidalnosti-vje-zaraz

Levchuk, Y.M. (2017). Kyiv Court Chamber in the State Mechanism of the Russian Empire (1880-1917): Historical and Legal Research: PhD diss. Lutsk, Kharkiv [in Ukrainian].

Motsiiaka, P.P. (2018). Stvorennia Nizhynskoho povitovoho blahodiinoho komitetu (serpen 1914 r.) [Creation of the Nizhyn County Charity Committee (August 1914)]. Literatura ta kultura Polissia, 90, 9, 47-60. DOI: 10.31654/2520-6966-2018-9i-90-47-60 [in Ukrainian]

Isaienko, O. & Tsarenko, A. (2005). Materialy rodyny Kalachevskykh u zibranni Chernihivskoho istorychnoho muzeiu imeni V.V. Tarnovskoho. Kataloh. [Materials of the Kalachevsky family in the collection of the Chernihiv Historical Museum named after V.V. Tarnovsky. Catalog]. Skarbnytsia ukrainskoi kultury: Zb. nauk. pr. Chernihiv, 6, 108-128. [in Ukrainian].

Minchenko, M.V. (2023). Pratsivnyky Nizhynskoho okruzhnoho sudu ta yikh uchast u Pershii svitovii viini [Employees of the Nizhyn District Court and their participation in the First World War]. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho. Seriia: Istorychni nauky, 34 (73), 4, 45-51. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-5984/2023/4.8 [in Ukrainian]


Переглядів анотації: 46
Завантажень PDF: 8
Опубліковано
2025-03-31
Як цитувати
Артюх, В., & Біліченко, П. (2025). Кар’єрний шлях нотаріусів Ніжинського окружного суду (1874-1914). Консенсус, (1), 89-96. https://doi.org/10.31110/consensus/2025-01/089-096
Номер
Розділ
Історія України