На кордоні між Гетьманщиною та Слобожанщиною: Гадяцький шлях у другій половині 17 – 18 ст.
Анотація
Мета статті Стаття присвячена аналізу проходження одного з регіональних шляхів сполучення, який зв’язував територію Гетьманської України зі Слобожанщиною. Гадяцький шлях – це вододільна дорога з мінімальною кількістю переправ. Вона майже не згадується у писемних джерелах, але досить добре відображена на картах першої половини 18 – 19 ст. Метою статті є отримання даних щодо проходження маршруту цієї дороги, з’ясування причин, які впливали на зміну його маршруту та виділення етапів його розвитку.
Методологія дослідження полягає у застосуванні комплексного підходу до поставлених завдань. Ми маємо розрізнені дані, які містяться у документах 17 – 18 століть, картах 18-19 ст. і загальних даних щодо розвитку регіону на межі Гетьманщини і Слобожанщини. Співставлення цих даних на основі сучасних карт дозволяє створити цілісну картину функціонування Гадяцького шляху. Цьому сприяє залучення даних археологічних розвідок, які дають нам опору на дані про кургани, що згадуються у документах 17 ст. В результаті ми отримуємо кілька шарів інформації, які доповнюють дані щодо рельєфу території за допомогою дистанційного сканування. Таким чином ми отримуємо маркери які дозволяють нам оперувати як даними історичного характеру так і природничого.
Наукова новизна роботи полягає у визначенні основного маршруту Гадяцького шляху на різних хронологічних відрізках. Ці маршрути є результатом економічного розвитку досліджуваного регіону. Гадяцький шлях є віддзеркаленням економічних зв’язків між Гетьманською Україною та Слобожанщиною, а його картографування дозволяє уточнити один з важливих аспектів економіки козацької доби, а саме розвитку транспортного сполучення.
Висновки За час свого існування маршрут цієї дороги кілька разів змінювався. Це залежало від появи нових населених пунктів в регіоні. На першому етапі Гадяцький шлях з’єднував Гадяч з Азацьким острогом. Цей маршрут використовувався для міждержавного прикордонного руху між Річчю Посполитою та Московським царством. На другому – прямував через села Капустинці та Василівка до Михайлівки і Лебедина. У цей час Гадяцький шлях був значною економічною дорогою, яка з’єднувала місто Гадяч з крупними селами та старшинськими садибами. У цей період дорога була найбільш затребуваною і мала важливий вплив на економічний розвиток регіону. На третьому маршрут проходив з Гадяча на Михайлівку і Лебедин і мав на меті поєднати дві крупні дороги, що вели на Ромни та Суми.
Завантаження
Посилання
Akty Moskovskogo gosudarstva, izdannyye Imperatorskoyu Akademiyeyu nauk. Razryadnyy prikaz. Moskovskiy stol. 1571-1634. [Acts of the Moscow State, published by the Imperial Academy of Sciences. Discharge Order. Moscow table. 1571-1634]. (1890). SPb tipografiya Imperatorskoy Akademii nauk, T. 1. 767 s. [in Russian].
Akty Moskovskogo gosudarstva, izdannyye Imperatorskoyu Akademiyey nauk. Tom 2. Razryadnyy prikaz. Moskovskiy stol. 1635-1659. [Acts of the Moscow State, published by the Imperial Academy of Sciences. Volume 2. Discharge Order. Moscow Table. 1635-1659]. (1894). SPb: izd. Tipografiya Imperatorskoy Akademii nauk, 773 [in Russian].
Akty, otnosyashchiyesya k Malorossii. Soobshcheny V.I. Kholmogorovym. Chteniya v Imperatorskom obshchestve istorii i drevnostey Rossiyskikh pri Moskovskom Universitete. Aprel’-iyun’. (1885). [Acts relating to Little Russia. Reported by V.I. Kholmogorov. Readings at the Imperial Society of Russian History and Antiquities at Moscow University]. Kniga vtoraya. M.: v Universitetskoy tipografii na Strastnom bul’vare. S. 1-46. [in Russian].
Aleksandrov, B.V. (1946). Opisaniye rukopisnykh kart XVIII v., khranyashchikhsya v Otdele rukopisnoy knigi Biblioteki Akademii nauk SSSR. [Description of manuscript maps of the 18th century, stored in the Department of Manuscript Books of the Library of the USSR Academy of Sciences]. Prilozheniye II. Moskva; Leningrad. S. 267-412. [in Russian].
Bagaley, D.I. (1886). Materialy dlya kolonizatsii i byta stepnoy okrainy Moskovskogo gosudarstva (Khar’kovskoy i otchasti Kurskoy i Voronezhskoy guberniy) v XVI-XVIII stoletii. [Materials for the colonization and life of the steppe outskirts of the Moscow state (Kharkov and partly Kursk and Voronezh provinces) in the 16th – 18th centuries]. Khar’kov: tipografiya K.P Schasni. T. 1. 358 s. [in Russian].
Bahaliy, D.I. (1918). Istoriya Slobidsʹkoyi Ukrayiny. [History of Sloboda Ukraine]. Kharkiv: yzdatelʹstvo Kharʹkovskoho kredytnoho soyuza kooperatyvov «Soyuz». 308 s. [in Ukrainian].
Gol’denberg, L.A. (1959). Kartograficheskiye istochniki XVIII v. o voyennykh deystviyakh v 1708 – 1709 gg. [Cartographic sources of the 18th century on military actions in 1708-1709]. Poltava. K 250-letiyu Poltavskogo srazheniya. M.: izd. Akademii nauk SSSR, 1959. S. 363-388. [in Russian].
Dehtyarʹov, S.I., Osadchyy, Ye.M. (2020). Kopiya «Stroennoy knyhy» ostrohu Kamʺyanoho 1651 r. [A copy of the ‘Stroenny knyga’ of the Kamennyj fortress in 1651]. Kyiv-Sumy: TSP i UTOPIK, 2020. 119 s. [in Ukrainian].
Doba hetʹmana Ivana Mazepy v dokumentakh. (2007). [uporyadnyk S. Pavlenko]. [The age of Hetman Ivan Mazepa in documents]. K.: Kyyevo-Mohylyansʹka akademiya, 2007. 1144 s. [in Ukrainian].
Zvahelʹsʹkyy, V.B. (1999). Losytsʹka doroha. [Losytska road]. Sumsʹka starovyna. № V-VI. S. 37-53. [in Ukrainian].
Kulakovsʹkyy, P. (2006). Chernihovo-Sivershchyna u skladi Rechi Pospolytoyi (1618-1648). [Chernihiv-Sivershchyna as part of the Polish-Lithuanian Commonwealth (1618-1648)]. K. 2006. 496 s. [in Ukrainian].
Miloradovich, G.A. (1863). Kniga pozhitkam byvshego chernigovskogo polkovnika Polubotka i detey yego, Yakova i Andreya Polubotkov, sostavlennaya po ukazu 1724 goda mayorom Mikhailom Rayevskim i Leyb-gvardii serzhantom L’vovym. [Book of the belongings of the former Chernigov colonel Polubotok and his children, Yakov and Andrey Polubotok, compiled by decree of 1724 by major Mikhail Raevsky and Life Guards sergeant Lvov]. Chteniya v Imperatorskom obshchestve istorii i drevnostey rossiyskikh pri Moskovskom universitete. M.: v universitetskoy tipografii. Kniga 3. iyul’-sentyabr’. S. 1-90. [in Russian].
Natsionalʹna biblioteka Ukrayiny im. V.I. Vernadsʹkoho. Viddil kartohrafiyi. № 23439.
Nikolaychik, F. (1900). Materialy po istorii zemlevladeniya knyazey Vishnevetskikh v Levoberezhnoy Ukraine [Materials on the history of land ownership of the Vishnevetsky princes in Left-bank Ukraine]. Chteniya v istoricheskom obshchestve Nestora-letopistsa. Kniga chetyrnadtsataya [pod red. N.P. Dashkevicha i M.N. Yasinskogo]. Kiyev: tip. T.G. Meynander. S. 84-192. [in Russian].
Osadchyy, Ye.M. (2020). Sadyba nakaznoho hetʹmana Pavla Polubotka u s. Hrunʹ [Manor of the executive hetman Pavlo Polubotka in the village of Grun]. Problemy istoriyi ta arkheolohiyi Ukrayiny: Tezy dopovidey XII Mizhnarodnoyi naukovoyi konferentsiyi, prysvyachenoyi 215-richchyu Kharkivsʹkoho natsionalʹnoho universytetu imeni V.N. Karazina. Kharkiv: «NTMT», 2020. S. 65-66. [in Ukrainian].
Osadchyy, Ye.M. (2024). Shlyakhy Putyvlʹsʹkoho povitu XVI – XVII stolitʹ [Paths of the Putivl County of the 16th - 17th centuries]. Kharkiv: Ekspres-knyha, 2024. 344 s. [in Ukrainian].
Osadchyy, Ye.M. & Korotya, O.V. (2020). Kozatsʹki mistechka Pivnichnoho Skhodu Livoberezhnoyi Ukrayiny [Cossack towns of the Northeast of the Left Bank of Ukraine]. Kharkiv: Ekspres-knyha, 2020. 428 р. [in Ukrainian].
Pis’ma i bumagi imperatora Petra Velikogo (1952) [Letters and papers of Emperor Peter the Great]. M.: AN SSSR, 1952. T. 9. Vyp. 2. 1620 s. [in Russian].
Rosiysʹkyy derzhavnyy arkhiv davnikh aktiv [Russian State Archive of Ancient Acts]. F. 210. Stolbtsy Belhorodskoho stola. Spr. 262. Ark. 142. [in Russian].
Rosiysʹkyy derzhavnyy arkhiv davnikh aktiv [Russian State Archive of Ancient Acts]. F. 210. Stolbtsy Belhorodskoho stola. Spr. 509. Ark. 209. [in Russian].
Sukhobokov, O.V., Yurenko, S.P. & Belinskaya, L.I. (1989). Otchet o polevykh issledovaniyakh 1989 goda [Report on field research in 1989]. Naukovyy arkhiv Instytutu arkheolohiyi NAN Ukrayiny. 1989/38. F.e. 23408. [in Russian].
Filaret. (1857). Istoriko-statisticheskoye opisaniye Khar’kovskoy yeparkhii [Historical and statistical description of the Kharkov diocese]. M.: tip. V. Got’ye. Otd. III. 604 s. [in Russian].
Shafonskiy, A.F. (1851). Chernigovskogo namestnichestva topograficheskoye opisaniye s kratkim geograficheskim i istoricheskim opisaniyem Malyya Rossii, iz chastey koyey onoye namestnichestvo sostavleno, sochinonnoye Deystvitel’nym Statskim Sovetnikom i Kavalerom Afanasiyem Shafonskim, s chetyr’mya geograficheskimi kartami [Topographical description of Chernigov Viceroyalty with a brief geographical and historical description of Little Russia, from the parts of which the said Viceroyalty is composed, composed by the Actual State Councilor and Cavalier Afanasy Shafonsky, with four geographical maps]. Izdaniye Sudiyenko M.I. K.: tipografiya Imperatorskogo universiteta Sv. Vladimira. 697 s., 4 karty. [in Russian].
Shchodennyk kamerhera Karla XII Hustava Adlerfelʹda pro perebuvannya shvediv voseny 1708 r. na Chernihovo-Sivershchyni. (2014). [The diary of Charles XII’s chamberlain Gustav Adlerfeld about the stay of the Swedes in the fall of 1708 in Chernihiv-Sivershchyna]. [per. z anhl. I. Kolhanovoyi]. Siveryansʹkyy litopys. № 4. S. 95-110. [in Ukrainian].
Yurkevych, V. (1932). Emihratsiya na skhid i zalyudnennya Slobozhynshchyny za B. Khmelʹnytsʹkoho [Emigration to the east and populating the Slobozhyn region according to B. Khmelnytskyi]. K.: z drukarni VUAK, 1932. 190 s. [in Ukrainian].
Bibliothèque nationale de France. ResGe.BB. 124 (114). Електронний ресурс. Режим доступу: http://catalogue.bnf.fr/ark:/12148/cb42439867q
Переглядів анотації: 61 Завантажень PDF: 15
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
e-ISSN: 
