Будівельна кераміка та фоновий орнамент мавзолеїв стародавнього поселення Хараба Гілан

  • Вусала Бейдуллазаде Інститут археології та антропології Національної академії наук Азербайджану https://orcid.org/0009-0004-8645-339X
Ключові слова: Азербайджан, Нахічевань, Хараба Гілян, архітектура, декоративна випалена цегла, фоновий орнамент

Анотація

За свою історію архітектура Азербайджану пройшла довгий шлях розвитку від неоліту до середньовіччя. Побудовані в цьому великому хронологічному діапазоні житла, оборонні системи, громадські споруди та меморіальні пам’ятки мали свої архітектурні особливості. Протягом століть техніка будівництва вдосконалювалася, були відкриті міцні будівельні матеріали, які поширилися по всьому світу. Серед будівельних матеріалів варто відзначити будівельну кераміку та калій (вапно з домішкою), які широко використовувалися при будівництві меморіальних пам’ятників і громадських споруд і сприяли інтенсивному розвитку архітектури.

Метою дослідження є аналіз архітектурних особливостей мавзолеїв поселення Хараба Гілян, побудованих з використанням будівельної кераміки та вапна (вапно з домішками), а також вивчення їх декоративних елементів, зокрема геометричного орнаменту та епіграфіки.

Методологія. У дослідженні використовувався комплекс методів аналізу: архітектурно-історичний аналіз, порівняльний метод. Проведено вивчення літературних джерел, археологічних даних та матеріалів реставраційних робіт.

Наукова новизна. У роботі розкривається значення калібрової та будівельної кераміки в розвитку азербайджанської архітектури, підкреслюється їх вплив на міцність, естетичну виразність і довговічність будівель. Дослідження демонструє, що «архітектурні сорочки» з елементами орнаменту та епіграфіки виконували не лише декоративну функцію, а й сприяли збереженню будівель.

Висновки. У результаті дослідження було встановлено, що такі будівельні матеріали, як обпалена цегла та дьоготь, сприяли створенню стабільних та естетично досконалих архітектурних об’єктів. Використання «архітектурних сорочок» з геометричним орнаментом і епіграфікою підкреслює високий рівень будівельної техніки в середньовічному Азербайджані. Аналіз показав, що ці архітектурні елементи є важливими для збереження культурної спадщини та потребують подальших досліджень у контексті реставрації та охорони пам’яток.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Badalova, F. (2021). Visual Facilities of Medieval Architecture in Azerbaijan. Architecture and Modern Information Technologies, (1) 54, 114-122. Retrieved from https://marhi.ru/AMIT/2021/1kvart21/PDF/07_badalova.pdf [in English].

Dostiev, T.M. (2018). Srednevekovaia gorodskaia kultura Azerbaidzhana innovatsii i traditsii [Medieval Urban Culture of Azerbaijan: Innovations and Traditions]. Arkheologiia Evraziiskikh Stepei, 4, 222-223. Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/n/srednevekovaya-gorodskaya-kultura-azerbaydzhana-innovatsii-i-traditsii [in Russian].

Əfəndi, R. & Əfəndi, T. (2010). Azərbaycan bəzək sənəti [Azerbaijan Decoration Art]. Bakı [in Azerbaijani].

Giyasi, D. (2006). Arkhitektura Azerbaydzhanskogo Srednevekov’ya [Architecture of Azerbaijani Middle Ages]. IRS-Heritage, 1(19), 18-22. Retrieved from https://irs-az.com/new/pdf/090621141215.pdf [in Russian].

Safaralieva, G. (Comp.), Takhiirov, K. (Ed.) & Akhundova, L. (Red.). (2016). Istoricheskie pamiatniki i toponimy Azerbaidzhana: Bibliografiia [Historical monuments and toponyms of Azerbaijan: Bibliography]. Baku [in Russian].

İbrahimli, B. (2012). Xaraba Gilanın epiqrafikası haqqında [On the epigraphy of Kharaba Gilan]. In Antik və Orta əsr Azərbaycan şəhərləri: Arxeoloji irsi, tarixi və memarlığı. Beynəlxalq Elmi Konfransın Materialları, 340–353). Bakı [in Azerbaijani].

Ibragimov, B.I. (1984). Novovyiyavlennyy mauzoley XII v. v Kharaba Gilane [Newly discovered 12th-century mausoleum in Kharaba Gilan]. Doklady Akademii Nauk Azerbaidzhanskoy SSR, 40 (7), 87-91. [in Russian].

Ismailova, L.G. Azerbaidzhanskii arkhitektory epokhi Vozrozhdeniia (ІХ-ХІІ). [Azerbaijani Renaissance Architects (IX-XII Centuries)]. Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/n/azerbaydzhanskie-arhitektory-epohi-vozrozhdeniya-ix-xii-vv/viewer [in Russian].

Majidzadeh, Y. (1975). The Development of the Pottery Kiln in Iran from Prehistoric to Historical Periods. Paléorient, 3, 207-221. Retrieved from https://www.persee.fr [in English].

Medieval Azerbaijan and the Development of its Visual Media. (2022). Vestnik MGSU, 17 (1), 11-20. DOI: https://doi.org/10.22227/1997-0935.2022.1.11-20 [in English].

Religions of Central Asia and Azerbaijan (2016). Volume I. Traditional Beliefs and Shamanism. Samarkand: MITSAI [in English].

Salamzadə, A.R. (1976). Əcəmi Əbubəkr oğlu və Naxçıvan məktəbi abidələri (A.R. Salamzade and the Son of Ishmael, and the Son of Isaac). Baku: Işıq [in Azerbaijani].

Salamzadə, A.R. (1985). Azərbaycan memarlığının Naxçıvan məktəbi abidələri [Monuments of Nakhchivan School of Azerbaijani Architecture]. Baku: Elm [in Azerbaijani].

The Architecture of Azerbaijan. (2017). Embassy of Azerbaijan in Chisinau. Retrieved from https://chisinau.mfa.gov.az/en/news/3159/the-architecture-of-azerbaijan [in English].

Useynov, M., Bretanitsky, L. & Salamzade, A. (1963). Istoriya arkhitektury Azerbaidzhana [History of Azerbaijani Architecture]. Moscow [in Russian].


Переглядів анотації: 35
Завантажень PDF: 11
Опубліковано
2025-03-31
Як цитувати
Бейдуллазаде, В. (2025). Будівельна кераміка та фоновий орнамент мавзолеїв стародавнього поселення Хараба Гілан. Консенсус, (1), 32-46. https://doi.org/10.31110/consensus/2025-01/032-046
Номер
Розділ
Археологія