Дослідження Куземинського укріплення Більського городища за допомогою LIDAR

Анотація

Стаття присвячена історії дослідження та інтерпретації Куземинського укріплення Більського городища. Ця частина укріплень розташована у північно-східній частині городища і найбільш постраждала від господарської діяльності. Розвиток населеного пункту та безконтрольний видобуток глини поблизу валів так спотворив навколишній ландшафт, що інколи важко визначити, що бачить перед собою дослідник – рештки відвалів кар’єру чи все ж таки археологічний об’єкт.

Куземинське укріплення має довгу історію дослідження і його існування майже сто років не піддавалося сумніву, аж поки на нього не звернув увагу полтавський археолог, уродженець села Більськ П. Гавриш. Він висловив сумніви у його існуванні і виступив з цими висновками на сторінках фахового видання. Це дало поштовх для початку дискусії щодо існування Куземинського укріплення, яке триває і до сьогодні. Однією з проблем, яка ускладнювала вирішення цієї наукової дискусії, була відсутність чіткого та зрозумілого топографічного плану північної частини Більського городища. Цьому сприяла особливість розташування пам’ятки на території двох областей. Територія Полтавської області регулярно обстежувалася фахівцями численних археологічних експедицій з Києва, Харкова, Полтави, а частина, що перебувала на території Сумської залишалася довгий час необстеженою.

Для вирішення проблеми наявності цієї оборонної споруди у 2007 р. колективом заповідника «Більськ» були здійснені розвідки у північно-східній, сумській, частині Більського городища. В результаті було виявлено фрагмент валу та рову, напрям яких в цілому співпадав з кресленнями, зробленими попередніми дослідниками, але були відсутні археологічні знахідки, які б дозволили надійно датувати ці оборонні споруди. 2014 р. спільною експедицією Інституту археології НАН України (керівник Д. Гречко) та заповідника «Більськ» і за участі студентів Сумського педагогічного університету було здійснено повний розріз валу та рову. Проте цей результат знов не задовольнив П. Гавриша, який виступив з нищівною критикою методики досліджень та інтерпретації отриманих результатів.

Для остаточного вирішення проблеми, сутність якої полягає в суб’єктивному сприйнятті складної в топографічному відношенні місцевості, необхідно застосувати методи та обладнання, що дозволять вирішити комплекс завдань: зафіксувати проходження лінії Куземинського укріплення відносно Великого валу Більського городища, а також його зв’язок із навколишнім рельєфом. Ці питання можуть бути вирішеними завдяки застосування зйомки за допомогою LIDAR.