Реакція дипломатичних представництв європейських держав в Україні на події російсько-української війни (за матеріалами офіційних веб-ресурсів)
Анотація
У рамках поданої публікації метою дослідження є вивчення реакції дипломатичних представництв європейських держав в Україні на події російсько-української війни, які охопили 2014-2022 рр. Аналіз здійснено на основі матеріалів їх офіційних веб-ресурсів, які презентують один із сучасних вимірів дипломатії. Визначено, що основними подіями, на які зреагували дипломатичні представництва держав Європи, стали: Революція Гідності, збройне вторгнення РФ у Крим, війна на сході України та повномасштабне вторгнення РФ на територію України з 24 лютого 2022 року.
Наукова новизна дослідження полягає у вивченні реакції європейських держав на російсько-українську війну через висвітлення позиції їхніх дипломатичних представництв в Україні на офіційних веб-ресурсах.
У висновках підкреслено, що події російсько-української війни були відображені різними за змістом повідомленнями – про попередження громадян про складну безпекову ситуацію в Україні та рекомендації щодо утримання від подорожей країною, про візити очільників дипломатичних установ європейських держав на території, які зазнали руйнувань та були тимчасово окуповані, про інтерв’ю послів щодо специфіки роботи дипломатичних представництв в умовах війни, про участь у заходах з нагоди пам’ятних дат, мистецьких заходах, присвячених подіям російсько-української війни, про реалізацію програм підтримки постраждалих від російської збройної агресії. Виявлено, що події Революції Гідності та російської окупації Криму не отримали належної реакції та поточного висвітлення їх на офіційних веб-ресурсах дипломатичних представництв. Натомість, реакція на повномасштабне вторгнення РФ в Україну була миттєвою. Доведено, що активізація уваги та публікаційної діяльності дипломатичних представництв щодо подій російсько-української війни відбувалася з моменту початку активних бойових дій, особливо коли події стосувалися безпосередньо інтересів окремих країн та їх громадян.
Завантаження
Посилання
Hilchenko, O.L. & Vieriutina, D.M. (2016). Rol Nimechchyny v urehuluvanni ukrainskoi kryzy [The role of Germany in resolving the Ukrainian crisis]. Naukovo-teoretuchnyi almanakh «Hrani» [The scientific and theoretical almanac «Grani»], 3 (131), 84-90 (in Ukrainian).
Lisovska, M.M., Pistrakevych, O.V. & Bessonova, M.M. (2023). Pozytsiyi krayin Vyshehradskoyi hrupy shchodo rosiysko-ukrayinskoyi viiny: publichnyy vymir [The positions of the Visegrad Group countries regarding the Russian-Ukrainian war: the public dimension]. Mizhnarodni vidnosyny, suspilni komunikatsiyi ta rehionalni studiyi, 3 (17), 125-149 (in Ukrainian).
Pazdrii, V. & Antonyuk, P. (2023). Olenivskyi terakt yak akt svidomoho nyshchennya ukrayinskoyi yafetychnoyi elity [The Oleniv terrorist attack as an act of deliberate destruction of the Ukrainian elite]. Konsensus, 4, 62-70 (in Ukrainian).
Protsiuk, I.V. & Boichuk, D.S. (2023). Dopomoha Yevropeiskoho Soiuzu Ukraini pid chas viiny yak vtilennia idei sotsialnoi derzhavnosti [The EU’s assistance to Ukraine during the war as an embodiment of the idea of social statehood]. Yurydychnyi naukovyi elektronnui zhurnal, 6, 42-45 (in Ukrainian).
Sydorenko, S.I. (2022). World leaders’ rhetoric as a marker of their stance on ukraine war. Zbirnyk naukovykh prats «Nova filologiia», 86, 162-169 [in English].
Vovkanych, I. & Shnicer, I. (2022). Reaktsiya krayin Vyshehradsʹkoyi chetvirky na povnomasshtabne voyenne vtorhnennya Rosiyi v Ukrayinu [The reaction of the Visegrád Four countries to Russia’s full-scale military invasion of Ukraine]. Heopolityka Ukrayiny: istoriya i suchasnist: zbirnyk naukovykh prats, 2 (29), 7-19 (in Ukrainian).
Переглядів анотації: 37 Завантажень PDF: 13
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.