Миколаївська каторжна тюрма: створення та функціонування (1907-1920 рр.)

Анотація

Мета роботи. На основі фондів Державного архіву Миколаївської області дослідити створення та функціонування Миколаївської каторжної тюрми упродовж 1907-1920 рр.

Методологія. Методологічною основою дослідження є принципи історизму та наукової об’єктивності, які дозволяють визначити місце та роль Миколаївської каторжної тюрми у системі пенітенціарної політики Російської імперії, показати історію Миколаївської каторги початку XX ст. У процесі роботи застосовувалися різноманітні методи, зокрема, метод статистичного аналізу, що дозволив простежити чисельність і склад як кримінальних, так і політичних ув’язнених.

Наукова новизна. Дана наукова стаття є одним із перших після 1991 р. всебічних досліджень із залученням архівних джерел, яке присвячене створенню та функціонуванню Миколаївської каторжної тюрми. Автором здійснено комплексне вивчення питань призначення покарання та його виконання у даній виправній установі. У статті також вперше визначаються поняття каторжної тюремної системи у вузькому значенні слова та каторжно-тюремного позбавлення волі.

Висновки. У статті, на основі архівних джерел та із залученням мемуарної літератури, було досліджено створення та функціонування Миколаївської каторжної тюрми упродовж 1907-1920 рр. Встановлено, що в тюрмі утримувалися як політичні, так і кримінальні в’язні. У тюрмі активно використовувалася праця арештантів та діяли портяжна, чобіткова, столярна, слюсарна, кошикова та ковальська майстерні. На підставі цього було з’ясовано, що посилання на каторжні роботи особливо небезпечних злочинців (як політичних, так і кримінальних) передбачало сувору ізоляцію, обтяжену суворими умовами, що поєднувалися з непосильною примусовою працею. Створюючи такі умови, уряд прагнув налякати і жорстоко покарати політичних та кримінальних злочинців, не намагаючись їх виправити. Через суворий режим у Миколаївській каторжній тюрмі нерідко траплялися спроби бунтів, голодовок, втеч та самогубств.