Українська складова у становленні православної церкви в Польщі у 1920-х рр.

Анотація

У статті проаналізовано процес утворення Православної церкви в Польщі та внесок митрополита Георгія (Ярошевського) в її організаційне становлення. Схарактеризовано процес отримання Томосу про автокефалію Польської церкви та його значення для української православ’я.

Метою роботи є висвітлення української складової у розвитку Православної церкви в Польщі в 1920 рр. Методологічною основою дослідження слугують принципи, розроблені школою «Анналів», зокрема об’єктивної нейтральності в судженнях про минуле, прагнення зрозуміти ментальність соціальних груп того часу, перш за все духовенства, специфіку їх взаємовідносин. У процесі дослідження застосовано методи аналізу та синтезу, порівняльний та описовий методи пізнання.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на основі архівних та опублікованих джерел поглиблено розуміння національної ідентифікації духовенства та віруючих, безперервність церковно-визвольного процесу, еволюцію українського національно-церковного руху в Польщі в 1920–1930 рр., зокрема на Волині.

Висновки. Після Першої світової війни українське населення значно впливало на утворення та подальший розвиток Православної церкви Польщі, оскільки воно мало формуючу більшість автокефальної церкви. Більшість Польської церкви складали українські віряни, що проживали на території Волині. Потреба мати свою церкву, відділену від російського центру, була потребою як влади Польщі так і частини вірян. Процес організації та становлення автокефальної церкви розпочав українець – митрополит Георгій (Ярошевський), який заклав фундамент організації церкви в Польщі та отримання нею в подальшому автокефалії.

Офіційне отримання автокефального статусу Польською церквою відбулося черес синодальний Томос Константинопольського патріархату. Цей документ є важливим для українського православ’я, адже через нього визнається недійсність передачі Київської митрополії під управління Московського патріархату в 1686 році.

Ставлення українського населення до автокефалії Православної церкви в Польщі було важливим аспектом для її проголошення. Українці пов’язували з автокефалією змогу проведення богослужінь та релігійного навчання у церквах і школах українською мовою та відкриття доступу кліру та мирян до церковного управління.