Іноземні військовополонені на Київщині у 1943-1954 роках за документами українських архівів

Анотація

Метою статті є атрибуція та характеристика масиву неопублікованих джерел з архівів України, що містять інформацію про становище військовополонених Німеччини та її союзників у радянських таборах на території Києва та столичного регіону в 1943–1954 рр. Методологія дослідження окреслена принципами науковості, історизму, об’єктивності та системності. Автор використав методи джерелознавства, зокрема архівної евристики, аналізу та синтезу документальних джерел. Наукова новизна полягає у визначенні типологічно-видового складу, змістового наповнення та інформаційного потенціалу неопублікованого масиву документів з історії регіональної ланки радянського військового полону на Київщині, що зберігаються в архівах України.

Висновки. Виявлений та систематизований масив неопублікованих джерел з історії регіональної ланки радянського військового полону 1943-1954 рр. на Київщині репрезентують директивні документи вищого партійного керівництва УРСР, уряду республіки, нормативно-розпорядчі приписи НКВС (МВС), діловодство УПВІ, окремих таборів і спецшпиталів, документи господарюючих суб’єктів, що використовували працю військовополонених, рішення місцевих органів влади про відведення будівель і землі для розміщення режимних об’єктів і поховання померлих бранців.

Різні за змістом і неоднакові за ступенем інформативності, ці документи характеризують загальні напрямки радянської політики в сфері військового полону на завершальному етапі Другої світової війни та в повоєнний період і на прикладі конкретного регіону відображають кроки влади спрямовані на її практичну реалізацію. Зміст опрацьованих документів дозволяє: виявити загальні риси системи радянського військового полону та особливості її регіональної ланки на Київщині, зокрема в контексті організації, функціонування та ліквідації таборів і спеціальних шпиталів для військовополонених у 1943-1954 рр.; з’ясувати становище іноземних бранців у таборах Києва та області, особливості режиму утримання, матеріального, побутового, харчового забезпечення та лікування тощо.